- У 2025 році Індекс сприйняття роботи митниці бізнесом майже не змінився та залишився позитивним
- Відсоток тих, хто скаржиться на корупцію суттєво знизився
- Найбільша митна проблема для бізнесу – черги на кордоні
- Митні органи є основним джерелом інформації для половини бізнесу
Митна система України загалом зберігає позитивне сприйняття з боку бізнесу навіть в умовах війни. Водночас підприємці дедалі частіше звертають увагу на операційні та інфраструктурні проблеми.
Згідно з опитуванням ІЕД, Індекс сприйняття роботи митниці з боку бізнесу майже не змінився у порівнянні з минулим роком та становив 0,29. Позитивний показник свідчить про переважання позитивних оцінок у відповідях респондентів над негативними, хоча й демонструє незначне зниження порівняно з 2024 роком (0,30) та 2023 роком (0,32). Таким чином, зберігається стійке позитивне сприйняття роботи митниці, що свідчить про довіру бізнесу в умовах війни.
Опитування також показало, що 62,3% компаній вважають митницю ефективною, але такою, що потребує змін.
Такі результати показала 10-та хвиля щорічного опитування експортерів та імпортерів, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Опитування тривало у січні-лютому 2026-го року та охопило 345 підприємств зовнішньоекономічної діяльності.
Проблеми на митниці та сприйняття корупції
Найбільшою проблемою у 2025 році залишалися черги на кордоні – про них повідомили 48,7% опитаних. Це практично відповідає рівню 2024 року, але є суттєво меншим, ніж у 2023 році. Це свідчить, що заходи з врегулювання черг на кордоні, зокрема запровадження Е-Черги, мають позитивний результат, однак вплив змін є обмеженим у часі.
Водночас зросла роль інфраструктурних обмежень: 29,5% бізнесу скаржилися на недостатню спроможність пунктів перетину (друге місце за важливістю у переліку проблем), а 29,3% – на технічне оснащення митниць (третє місце).
На четвертому місці серед митних проблем бізнес відмітив недосконале законодавство. «Цей показник суттєво зменшився за останній рік – з 37,6% до 26,1%. Ми спитали респондентів, які відмітили цю проблему, що вони мають на увазі під “недосконалим законодавством”. Виявилося, що йдеться про недосконале тлумаченням правил та можливість для суб’єктивного прийняття рішень. Таким чином, проблема більшою мірою не в самих законодавчих нормах, а їхньому застосуванні», – повідомила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Водночас помітно знизилися скарги на непрозорість і корупцію:
- частка тих, хто говорить про брак прозорості, скоротилася до 25,8% з 43,8% роком раніше;
- про корупцію та хабарництво заявили 21,3% проти 30,3% у 2024 році.
Від реформи митниці найбільше бізнес очікує зменшення часу для проходження процедур (51,6%), на другому місці – зниження фінансових витрат (28,2%). Утім, важливість цих очікувань суттєво знизилася за останні два роки.
«Зменшення фінансових витрат на проходження митних процедур, можливість подавати документи в електронному вигляді, мінімізація людського фактора мають набагато меншу вагу для бізнесу зараз, ніж рік тому, і це означає, що бізнес помічає позитивні зміни. Він також меншою мірою очікує зниження рівня корупції. Все це свідчить про часткове задоволення бізнесу попередніми змінами або перерозподіл пріоритетів», – зазначила Оксана Кузяків.
Митні процедури
Рівень проблемності усіх видів контролю залишається низьким: від 34,5% (митний контроль) до 57,6% (ветеринарно-санітарний контроль) опитаних не мали жодних проблем у 2025 році. «В цілому можна сказати, що бізнес вже досить давно позитивно оцінює проходження всіх видів контролю (йдеться про митний контроль, фітосанітарний, ветеринарно-санітарний і контроль на харчову безпеку – прим. ред). Зберігається висока участка респондентів, які вказують про те, що не було жодних проблем. Утім, саме для виключно імпортерів проходження всіх видів контролю, окрім митного, залишається більш проблемним ніж для виключно експортерів, хоча рівень проблемності незначний», – зазначив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
Водночас митні процедури за останній рік не пришвидшилися і митниці не вдалося скоротити час оформлення вантажів:
- середня тривалість митного оформлення зросла до 6,9 години (+0,4 години);
- середній час митного огляду – до 3,4 години (+0,2 години).
Попри це, 47,5% опитаних оцінюють роботу митниці добре або відмінно (на 4 або 5 балів). Середній бал – 3,5 із 5, що відповідає рівню попередніх років.
Оцінка частки «сірого імпорту» підвищилася до 17% проти 11,6% у 2024 році, що свідчить про повернення проблеми до порядку денного.
76% компаній не мали перешкод з боку митниць суміжних країн, про проблеми повідомили лише 17%. «Але найбільш часто про проблеми закордоном говорить логістичний сектор, тобто перевізники, які безпосередньо працюють на території сусідніх країн. І ті компанії, у яких все ж таки були проблеми з митними органами інших країн, найчастіше згадували Польщу: майже 80% відповідей», – повідомив Євген Ангел.
Цифрові сервіси та бізнес-об’єднання
Опитування також зафіксувало активне використання цифрових сервісів:
- 54,2% підприємств користуються особистим кабінетом на порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»;
- 64% експортерів та імпортерів часто або час від часу користуються платформою «Дія.Бізнес».
Роль бізнес-об’єднань неочікувано зростає. Рекордні 56,7% підприємств у 2025 році були членами бізнес-асоціацій, що є найвищим показником за весь час спостережень і демонструє значне зростання порівняно з 2024-м.
Роль митних органів як основного джерела інформації посилилась – 50,4% експортерів та імпортерів користуються інформацією від митниці про регулювання ЗЕД в Україні. На другій сходинці митні брокери (50,2%), а на третій – Інтернет (45,4%). Для прикладу: у країнах-партнерах бізнес найчастіше покладається на митних брокерів в питаннях інформаційної підтримки (41,8%).
Висновки
Опитування ІЕД дійшло висновку, що попри загалом позитивне сприйняття митниці, бізнес зберігає запит на подальші зміни та вдосконалення процедур. Найбільш відчутними проблемами залишаються черги на кордоні та інфраструктурні обмеження, які стримують ефективність роботи системи. Водночас зростання часових витрат на окремі митні операції свідчить про нагальну потребу у додатковій оптимізації процесів.
Разом із цим зберігається потенціал для ширшого використання цифрових сервісів. У підсумку підприємці очікують більшої передбачуваності у застосуванні митного законодавства та стабільніших правил гри.