Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) оприлюднив аналітичний звіт “Вплив системи єЧерга на прикордонну логістику, громади та державну політику”. У ньому ІЕД оцінив економічні, соціальні та екологічні наслідки впровадження в грудні 2022 року електронної черги перетину кордону вантажним транспортом.
Поява єЧерги стала прямою відповіддю на системну проблему, що виникла через повномасштабне вторгнення росії, коли західні автомобільні пункти пропуску стали основним шляхом для української торгівлі, а некеровані багатокілометрові черги вантажівок на цих КПП швидко паралізували прикордонну логістику.
“Відсутність прозорої черги перетину кордону породжувала корупційні ризики та хаос у плануванні перевезень. У пікові періоди очікування сягало двох–трьох діб, а подекуди й тижнів, що робило українські перевезення непередбачуваними й неконкурентними. Кожна затримка означала втрати пального, порушення контрактів, псування швидкопсувних вантажів і перевантаження інфраструктури прикордонних територій”, – йдеться в дослідженні провідної наукової співробітниці ІЕД Ірини Коссе.
За майже три роки нова система стала масовим інфраструктурним сервісом: через єЧергу вже здійснено понад 2,4 млн перетинів, з них понад 2,2 млн – вантажівками. У системі зареєстровано понад 138 тис. водіїв, зокрема іноземних.
Ключове досягнення реформи – зменшення простою. У середньому тривалість простою вантажівок у черзі після впровадження єЧерги скоротилася на 24–70%. Це пов’язано з електронним бронюванням, усуненням “живих черг”, цілодобовим плануванням заїздів і зменшенням простору для корупційних практик.
Найбільш помітне скорочення часу очікування зафіксовано на трьох КПП:
❖ Порубне: з 69 до 21 год (−69,6%)
❖ Ягодин: з 60 до 32 год (−46,7%)
❖ Рава-Руська: з 55 до 31,5 год (−42,7%)
Водночас є приклади, де час не скоротився або зріс (Краківець, Ужгород).
За консервативними оцінками, потенційна місячна економія коштів від скорочення часу очікування вантажівок завдяки єЧерзі може сягати близько 60 млн євро – за умови зменшення очікування на одну добу при 200 тис. перетинів на місяць. Це економія витрат на пальне, заробітну плату та штрафи за зриви постачання.
Зменшення скупчень транспорту та часу холостого ходу мало позитивний ефект й для екології прикордонних територій. Обрахунок по дев’яти КПП продемонстрував скорочення викидів вантажівок-рефрижераторів: CO₂ – 3080 кг/добу, NOx – 29 кг/добу, PM₂.₅ – 0,18 кг/добу.
Водночас шумове навантаження залишається гострим питанням для громад: інструментальні заміри 2021 року фіксували до 75,7–78,4 дБ у прилеглих селах, що значно перевищує санітарні норми (55 дБ удень, 45 дБ уночі).
Завдяки реформі пікові перевантаження прикордонної інфраструктури, характерні для 2022 року, зникли. Автоматизований розподіл місць у черзі дозволив уникнути “ручного” регулювання та зменшив неефективні простої. Частка компаній, що вважають черги на кордоні головною проблемою митного оформлення, зменшилася з 67,7% у 2023 році до 48,8% у 2024 році.
Водночас виклики залишаються: для перетворення єЧерги з успішного цифрового сервісу на інструмент системного управління кордоном необхідні синхронізація з країнами-сусідами та розвиток сервісної інфраструктури на під’їздах до КПП.
Виявлені в ході дослідження обмеження (неповна автоматизація пріоритетів, часткова інтеграція з державними реєстрами, потреба в міждержавній координації) не є ознакою провалу системи, а відображають природний процес еволюції складного цифрового продукту.
Серед основних рекомендацій дослідження для центральних органів влади, органів місцевого самоврядування та логістичного бізнесу:
➔ Закріпити єЧергу на рівні урядової постанови як базовий інструмент управління вантажопотоками на всіх автомобільних пунктах пропуску.
➔ Створити єдину систему управління даними, інтегрувавши інформацію від єЧерги, ДМСУ, ДПСУ та “Укртрансбезпеки”.
➔ Запровадити KPI для кожного КПП (час проходження, скарги, пропускна спроможність).
➔ Синхронізувати роботу з країнами-сусідами (Польщею, Румунією, Словаччиною) для обміну даними про трафік і координації черги у двосторонньому режимі.
➔ Планувати інвестиції в КПП на основі даних, усуваючи фізичні “вузькі місця”.
➔ Розробити стандарти якості сервісу в зонах очікування (санітарія, безпека, освітлення).
➔ Забезпечити планування території навколо КПП, з буферними зонами зелених насаджень та винесеними стоянками та технічими майданчиками.
➔ Залучити громади до моніторингу соціального й екологічного впливу єЧерги.
➔ Підвищувати кваліфікацію водіїв і диспетчерів, проводячи внутрішні тренінги.
➔ Інтегрувати єЧергу у корпоративні процеси управління перевезеннями, автоматизувавши бронювання та контроль реєстрації в черзі через API.
Авторка дослідження наголошує, що стратегічна ефективність залежить від інтеграції даних та міжнародної координації.
“Інтеграція потоків даних від єЧерги, ДМСУ, “Укртрансбезпеки” та ДПСУ в єдину аналітичну платформу, синхронізація з країнами-сусідами, планування інвестицій за даними системи та запровадження “зеленого очікування” на КПП переведе єЧергу з успішного цифрового сервісу в інструмент системного управління кордоном, де ефект від цифровізації не нівелюється фізичними вузькими місцями, неузгодженістю з суміжними країнами та нестачею сервісної інфраструктури”, – резюмує Ірина Коссе.
Дослідження було представлене 12 грудня 2025 року, переглянути презентацію та експертну дискусію можна за посиланням.
Дослідження створено ІЕД в рамках проєкту “Вплив системи єЧерга на прикордонну логістику, громади та державну політику” за підтримки Фонду “Аскольд і Дір”, що адмініструється ISAR Єднання в межах проєкту “Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії” за фінансування урядів Норвегії та Швеції.
Проєкт покликаний оцінити вплив впровадження системи єЧерга на ефективність логістики та соціально-економічний розвиток прикордонних громад, а також сформувати на основі отриманих даних рекомендації щодо вдосконалення державної політики у цій сфері
