Нестача працівників і зростання цін б’ють по бізнесу сильніше, ніж обстріли — опитування ІЕД

• У вересні Індекс відновлення ділової активності знизився після серпневого зростання
• Темпи відновлення уповільнюються, а довгострокова невизначеність продовжує зростати
• Середній термін портфеля нових замовлень скоротився з 4,5 до 4,3 місяця
• Основні перешкоди для бізнесу — нестача робочої сили (60%), зростання цін (55%) та ризики безпеки (51%)
• Частка позитивних оцінок економічної політики уряду скоротилася до 4%

Попри стабільну роботу більшості українських підприємств, впевненість бізнесу в майбутньому ослабла, а очікування на найближчі місяці стали обережнішими. Про це свідчать результати 41-го щомісячного опитування, яке ІЕД провів з 16 по 30 вересня серед 475 промислових підприємств.

“У вересні результати в сукупності були найпесимістичніші й викликають велике занепокоєння, — зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків. — Упевненість бізнесу в майбутньому ослабла, темпи відновлення сповільнилися, а невизначеність у довгостроковій перспективі продовжує зростати на тлі постійного тиску проблем із кадрами, фізичною безпекою внаслідок війни та зростання цін”.

Індекс відновлення ділової активності (ІВДА) знизився після серпневого зростання — з 0,08 до 0,05. Хоча зміни незначні, з березня 2025 року спостерігається стійкий спадний тренд уповільнення відновлення. У мікробізнесу (–0,3), який традиційно має найнижчий ІВДА, показник поступово зростає, а найвищий — у великих підприємств (0,3).

“В основі української економіки — малий та середній бізнес, і саме тут ми бачимо дві чіткі тенденції до уповільнення темпів відновлення. Це викликає найбільше занепокоєння”, – сказала Оксана Кузяків.

Вже 65% підприємств працюють на 75% і більше своєї потужності (у серпні — 63%). Частка тих, хто взагалі не працює, зросла з 2% до 4%, однак залишається низькою.

Агрегований показник перспектив промисловості, який вимірює найближчі плани та зміни в бізнесі, зменшився на 2 п.п. — до 0,12, що відображає погіршення короткострокових виробничих очікувань. Індекс очікуваних змін виробництва впав із 0,49 до 0,42, а експорту — з 0,48 до 0,42.

Середньострокова невизначеність зменшилася: загальноекономічного середовища — з 23,6% до 17,3%, фінансово-економічної ситуації на підприємстві — з 21,9% до 16,2%. Невизначеність у тримісячній перспективі істотно не змінилася. Натомість довгострокова невизначеність зростає другий місяць поспіль — до 38,7% у вересні з 36,5% у серпні. Це означає, що майже дві з п’яти компаній не можуть передбачити свою діяльність через два роки.

Частка підприємців, які не очікують суттєвих змін у виробництві протягом двох років, зросла — з 77,8% до 85,5%. Це відбулося за рахунок скорочення частки тих, хто планує розширення виробництва (з 17,5% до 11,2%), і тих, хто очікує скорочення (з 4,7% до 3,2%).

“Позитивно, що більша частина підприємств, які можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, не очікують негативних змін”, – констатував старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.

Ситуація у виробництві погіршилася. Скоротилася частка як тих, хто вже наростив обсяги виробництва (з 28,5% до 24,4%), так і тих, хто планує в найближчі три місяці збільшити виробництво (з 46,8% до 42,2%). В експорті ситуація схожа: показники зменшилися на 1,9 в.п. і 4 в.п. відповідно.

“У продажах та нових замовленнях очікування погіршилися у вересні після стрибка в серпні. Середній термін нових замовлень становив 4,3 місяця, тоді як у липні та серпні — 4,5 місяця. Частка підприємств із горизонтом замовлень від року і більше зменшилася з 10% до 7%”, – повідомив Євген Ангел. Найкраща ситуація — у деревообробці (5,3 місяця), найгірша — у виробників будматеріалів (2,6 місяця).

У вересні 47,9% підприємств очікують подальшого зростання цін на сировину (у серпні — 40,6%), а 45,6% — підвищення цін на готову продукцію (у серпні — 40%). Тобто інфляційний тиск не лише зберігається, а й посилюється.

53% підприємств повідомили про зростання труднощів з пошуком кваліфікованих працівників (у серпні — 50%), а 40% — з некваліфікованими. Це підтверджує, що брак робочої сили залишається найгострішою проблемою бізнесу.

Лише 15,5% компаній планують збільшення зайнятості у найближчі 3–4 місяці, але ринок праці продовжує відчувати дефіцит кадрів. “У вересні посилилися проблеми з пошуком і кваліфікованих, і некваліфікованих працівників. Частка підприємств, яким складно знайти кваліфікований персонал, зросла з 50,1% до 52,8%, а некваліфікованих — з 36,3% до 39,6%. З літа 2024-го виник розрив в проблематичності пошуку персоналу різної кваліфікації: кваліфікованих працівників знайти набагато складніше, ніж некваліфікованих”, – зазначив Євген Ангел.

На першому місці серед основних перешкод для ведення бізнесу у воєнний час у вересні залишився брак робочої сили, хоча показник скоротився на 2 в.п. — до 60%.

“Трійка лідерів перешкод фактично незмінна — змінюються лише абсолютні значення. Якщо в серпні на другому місці були “зростання цін на сировину, матеріали та товари” та “небезпечно працювати” (по 52%), то у вересні дещо зросла актуальність зростання цін (до 55%), а показник “небезпечно працювати” знизився на 1 в.п. (до 51%)”, – повідомив Євген Ангел.

25% опитаних скаржаться на зменшення попиту на продукцію та послуги. Спостерігаються складнощі з перевезенням (18%) і розриви ланцюгів постачання (17%). Брак обігових коштів згадують 14% бізнесів, інші проблеми — менше ніж 10%, зокрема корупцію.

“Перешкода “небезпечно працювати” вже понад рік утримується вище позначки 50%. Великі підприємства частіше хвилюються через безпеку роботи (65%), тоді як мікро- та малі — 45–46%. Це закономірно, адже великі й середні підприємства часто є промисловими об’єктами, які можуть бути ціллю для ракетних чи дронових атак”, – зазначив Євген Ангел.

Перебої з електро-, водо- або теплопостачанням більше не входять у десятку головних перешкод (4%). “Упродовж семи місяців цей показник залишався низьким. Ймовірно, у жовтні ситуація зміниться, враховуючи вже перші тривалі відключення, зокрема в Києві”, – спрогнозував Євген Ангел.

Частка нейтральних оцінок економічної політики уряду знову зросла — у вересні до 63%. Частка позитивних відповідей скоротилася вдвічі — до 4%.

”Частка негативних оцінок упродовж багатьох місяців стабільно перевищує 20% (у вересні — 21%). При цьому, варто дивитися на баланс між негативними та позитивними оцінками. На жаль, з червня 2023 року бізнес частіше дає негативні оцінки економічній політиці уряду”, – сказав Євген Ангел.

Сприйняття держави серед бізнесу у вересні залишалося відносно стабільним. Найчастіше бізнес говорить про те, що держава є “регулятором” (45%). Водночас 19% респондентів вважають, що держава є “перешкодою” для бізнесу, 2% — сприймають її як “ворога” бізнесу, а 8% — як “партнера”. Рівень невизначеності також високий — чверть опитаних.

Найбільша частка мікропідприємств (42%) не змогла оцінити роль держави, і лише 25% назвали її “регулятором”. Серед малих, середніх і великих підприємств цей показник коливається від 35% до 57%. “Перешкодою” державу частіше називають мікро- та малі підприємства (по 28%), а “партнером” — великий бізнес (17%).

У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь до 500 українських промислових підприємства, що розташовані у 21 із 27 регіонів України. Опитування проводиться на щомісячній основі з травня 2022 року.

Відео презентації результатів вересневого опитування –

https://www.youtube.com/watch?v=Nfy2UiB3JUc