Українські аграрії отримають 300 млн євро після вступу до ЄС. Згодом – до 1,2 млрд євро

Найімовірніше, що при вступі України до Європейського Союзу механізм підтримки українських аграріїв відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше. Зокрема, найбільш ймовірним сценарієм стане поступове збільшення підтримки агросектору України – від 300 млн євро у перший рік до 1,2 млрд євро на рік через 10 років.

Про це йдеться у аналітичному звіті ІЕД та Warsaw Enterprise Institute “Вплив вступу України до Європейського Союзу на Спільну аграрну політику”, що був підготовлений за підтримки Open Society Foundation та Міжнародного Фонду “Відродження”.

Згідно з дослідженням, інтеграція українського агросектору з земельною площею понад 32,7 млн га сільськогосподарських угідь (станом на 2025 рік) стане однією з наймасштабніших подій в історії ЄС. Відповідно, на основі Спільної аграрної політики ЄС, яка розподіляє кошти переважно на основі площі сільськогосподарських земель, інтеграція країни з таким обсягом с/г земель може суттєво змінити структуру розподілу коштів у цій бюджетній програмі Євросоюзу.

За оцінками Bruegel, якби Україна була допущена до фондів ЄС за чинними правилами виплат на основі площі, вона отримала би близько 85 мільярдів євро протягом семи років (або понад 12 млрд євро на рік). Це більше, ніж поточний річний обсяг фінансування агросектору Франції і більше, ніж сукупна програма Польщі за 2023–2027 роки. Схожі оцінки надали аналітики ІЕД та WEI у своєму дослідженні: за нинішніх умов САП Україна могла би отримати від 70 млрд євро до 96,5 млрд євро за сім років.

Утім, дискусія про вступ України до ЄС та доступів до відповідних бюджетних фондів збігається з фундаментальною реформою бюджету ЄС на 2028–2034 роки. Європейська Комісія пропонує скасувати традиційну двоопорну структуру Спільної аграрної політики і об’єднати аграрні фонди з іншими програмами у Національні та регіональні партнерські плани загальним обсягом 865 млрд євро. Для підтримки фермерів передбачається новий інструмент DABIS, який запроваджує регресивну шкалу та встановлює обов’язкову стелю виплат у розмірі 100 000 євро на одне господарство на рік.

Для України це означатиме, що у перший рік після вступу сума підтримки агросектору становитиме приблизно 300 млн євро і у наступні роки вона буде поступово збільшуватися та дійде до 1,2 млрд євро на рік через 10 років після приєднання України до ЄС.

“Фінансовий ефект для аграрного сектору України та ЄС після вступу залежатиме не стільки від загальної площі наших сільськогосподарських земель, скільки від майбутньої архітектури Спільної аграрної політики ЄС, умов вступу України, тривалості перехідного періоду та нашої спроможності виконувати правила ЄС. Тому Україні вже зараз варто розвивати земельні реєстри, системи контролю, платіжну інфраструктуру та механізми підтримки малих і середніх виробників”, — зазначає співавторка дослідження, провідна наукова співробітниця ІЕД Ірина Коссе.

Автори дослідження порахували, що найбільше виграють українські середні агропідприємства, яких в Україні нараховується близько 20 тисяч та які мають близько 485 га в середньому.

“Швидше за все, вони стануть основними бенефіціарами прямих виплат, адже такі підприємства володіють необхідною адміністративною спроможністю для дотримання стандартів ЄС і не впираються у стелю виплат у розмірі 100 тис. євро”, — підкреслила співавторка дослідження та наукова співробітниця ІЕД Анастасія Кропова.

Великі агрохолдинги (100 компаній в Україні, мають площу від 10 000 до 500 000 га) отримають обмежений ефект від таких виплат, якщо правила ЄС щодо стелі у 100 тис. євро охоплюватимуть також пов’язані юридичні особи, які в Україні досить поширені в структурі агрохолдингів.

Натомість малі фермерські господарства (близько 4 млн виробників, які дають 30% агропродукції, але багато з яких діють поза формальними аграрними структурами) стикатимуться з найсуттєвішими бар’єрами: йтиметься про їх офіційну реєстрацію, мінімальні порогові значення площі для отримання підтримки та інші адміністративні вимоги.

При цьому наслідки вступу України для Польщі, чиї аграрії є п’ятим за величиною бенефіціаром підтримки (5,1 млрд євро у 2023 році), не обов’язково будуть негативними, адже інтереси двох країн не завжди суперечать одне одному.

Україна має сильні позиції у виробництві аграрної сировини, тоді як Польща — у переробці продукції з вищою доданою вартістю. “Існує великий потенціал розвитку спільних ланцюгів постачання України та Польщі, інвестиціях у транспортну та складську інфраструктуру, використанні польських портів та передачі Україні польського досвіду адаптації до правил САП”, — резюмує Ірина Коссе.

Детальніше – у звіті “Вплив вступу України до Європейського Союзу на Спільну аграрну політику” нижче.