Українська економіка напередодні URC2025 та нового бюджетного циклу

Після падіння на 28,8% у 2022 році, економіка відновилася на 5,5% у 2023 році (за уточненими даними). За підсумками 2024 року зростання ВВП склало всього 2,9% рік до року — менше за очікування. Економічне відновлення поступово сповільнюється. Кожного кварталу 2024 року зростання відносно 2021 було нижчим, ніж у 2023 році, а у IV кварталі ВВП взагалі скоротився на 0,1% порівняно з IV кварталом 2023 року.
За перше півріччя 2025 року реальний ВВП зріс лише на 0,8%, а у другому кварталі — на 0,7% рік-до-року.
У ІІІ кварталі 2025 року зростання реального ВВП помітно прискорилося – до 2,1% порівняно з відповідним кварталом минулого року. За дев’ять місяців 2025 року ВВП зріс на 1,3% рік-до-року.
Поліпшенню динаміки сприяли кращі результати у сільському господарстві (зокрема стрибок на 20,5% у серпні через зсув жнив), відновлення переробної промисловості завдяки стабільній енергосистемі, стійкий споживчий попит і зростання державних витрат. Активно збільшувалося будівництво, особливо інфраструктурне та фортифікаційне, що підтримувало інвестиції, переважно бюджетні.
Більшість прогнозів очікує зростання ВВП на рівні близько 2% за підсумками року, що потребує зростання приблизно 3% у IV кварталі. Однак через масовані обстріли з жовтня енергетична ситуація різко погіршилася, що створює значні ризики для подальшого економічного відновлення.
Інфляція та ставки
Україна увійшла у повномасштабну війну зі споживчою інфляцією на рівні 10% рік-до-року (р/р). Наприклад, у лютому 2022 року ціни на споживчі товари та послуги були на 10% вищими, ніж у лютому 2021 року. Російське вторгнення спричинило суттєве прискорення інфляції, темпи якої сягнули свого піку у жовтні 2022 р. — 26,6% р/р. Причинами тоді стали прямі наслідки війни: руйнування виробництв, порушення ланцюгів постачань, зростання виробничих витрат бізнесу. Додатковий тиск на інфляцію також створював друк гривні Нацбанком для покриття дефіциту бюджету: у 2022 році НБУ надрукував 400 млрд грн ($12,5 млрд), на які придбав урядові військові облігації.
Наприкінці 2022 і впродовж усього 2023 року темпи інфляції вдалося опанувати завдяки стабілізації економічної ситуації, грамотним діям НБУ та відмові від фінансування бюджету шляхом друку гривні. На сповільнення інфляції також вплинули рекордні врожаї 2023 року.
Втім, у 2024 році інфляція стала знову пришвидшуватися: серед основних причин НБУ називав вичерпання впливу значних минулорічних урожаїв, дефіцит електроенергії та брак працівників, літню посуху 2024 року.
Зростання цін у грудні 2025 року сповільнилося до 8% рік-до-року. Це значно нижче всіх прогнозів. Медіанний прогноз неурядових аналітиків говорив про споживчу інфляцію 8,8% на кінець 2025 року. НБУ ж узагалі очікував на 9,2%.
За даними Держстату, у місячному вимірі ціни у грудні майже не змінилися порівняно з листопадом (+0,2%). Уповільнення інфляції відбулося насамперед завдяки харчам. Ціни на категорію “продукти та напої” не зросли у порівнянні з листопадом (+0%) — усі попередні роки повномасштабної війни у грудні вони зростали на 1-2%. Окремі продукти дешевшали: ціни на фрукти, наприклад, зменшилися на 4,1% м/м. Водночас, яйця подорожчали за місяць на 5,6%.