Оксана Кузяків: “Україна у 2026-му вразливіша до глобальної кризи, ніж у 2008-му”

Про прогнози на 2025 рік, які не реалізувалися

За словами Оксани Кузяків, у 2025 році більшість експертів очікували кращу динаміку ВВП в Україні, а пізніше були змушені переглядати свої прогнози. Співрозмовниця  уточнює, що темпи економічного зростання України у 2025 році виявилися нижчими за прогнозовані через такі чинники:

• посилення невизначеності через повзуче просування ворога на фронті;
• марні очікування щодо пожвавлення внутрішнього попиту;
• драматичні баталії навколо фінансування.

Про позитивні сигнали року

Одним із найбільш оптимістичних трендів 2025 року, на думку Кузяків, став рух України до ЄС, який нарешті перейшов у площину конкретних процедур.

«Це події, пов’язані з нашим поступом до Європейського Союзу, зі скринінгами, які відбулися. Фактично йде поступова зміна правил гри в рамках наших зобов’язань за Угодою про асоціацію. Від наших європейських партнерів ми отримували багато позитивних сигналів. Позитивом є й те, що перемовини наразі блокуються не економічними чи регуляторними перешкодами. Бо Україна до початку перемовин готова», — коментує Оксана Кузяків.

Про найважчі удари 2025 року

Поза контекстом повномасштабної війни найбільш негативним явищем року Оксана Кузяків вважає корупцію у найвищих щаблях державного управління. Адже у 2025-му вибухнув корупційний скандал, який у медіа отримав назву «Міндічгейт» від імені бізнесмена Тимура Міндіча, співвласника «Кварталу 95», якого пов’язують із найближчим оточенням президента. У результаті своїх посад позбулися два міністри і відбулася відставка голови Офісу президента.

«Який удар був найболючішим? Це наші домашні завдання, не виконані вчасно в тих умовах, які були прописані. Це про внутрішні чинники, які стали негативним сигналом для партнерів», — коментує цю ситуацію Оксана Кузяків.

Про головний урок для України 2025

Головним уроком 2025 року, на думку Оксани Кузяків, має стати розуміння ціни кожного рішення і відповідальність за обіцянки. Співрозмовниця  має на увазі одну з найбільш дискусійних вимог у рамках нових домовленостей з МВФ — запровадження ПДВ для платників єдиного податку з оборотом понад 1 млн грн. Для бізнесу, який роками використовував спрощену систему оподаткування, це означає не стільки підвищення податкового навантаження, скільки ускладнення і подорожчання адміністрування податків.

«Зобов’язання, які беруться, треба виконувати. Але формулювати їх варто, виходячи з власних інтересів. Яскравий приклад — дискусія про ПДВ для спрощеної системи, яка може сколихнути бізнес у 2026-му, коли до всіх дійде розуміння. Не можна все списувати на зовнішніх гравців і казати «нас змусили». Потрібно чітко розуміти, чи зможемо ми виконати без шкоди для себе ті зобов’язання, які беремо», — застерігає Оксана Кузяків.

Про формулу 2025 року

На думку Оксани Кузяків, 2025-й був роком, коли рух до ЄС став реальним маршрутом, а євроінтеграція виявилася незворотною зміною цивілізаційного вектора.

«Ми нарешті сіли в цей євроінтеграційний тролейбус, придбали квиток і вже несемо за нього відповідальність. Якби не геополітичні ігри Угорщини, ми б уже восени рушили в цьому тролейбусі», — переконана Кузяків.

Про головні очікування 2026

Основне сподівання Оксани Кузяків на 2026 рік — нарешті побачити рух того самого «євроінтеграційного тролейбуса». За її словами, вже лунають амбітні плани завершити всі формальні процедури щодо вступу до ЄС навіть не до 2030-го, а до 2027 року. Адже формально Україна здебільшого готова, бо багато робити проробила під час запровадження Угоди про асоціацію з ЄС.

Якщо головні події для України відбуватимуться навколо руху до ЄС, в інших питаннях на світовій арені пануватиме невизначеність.

«Ми вже звикли до ексцентричності Трампа і вже зрозуміли, що «Make America Great Again» означає зміну правил гри і перекидання шахівниці разом зі столом. Тому міжнародні організації вже не відіграють такої ролі. Поки що це не ООН, яка виконує певні функції, але, наприклад, я не розумію в контексті збільшення тарифів роль Світової організації торгівлі. Тобто ми зрозуміли, що тепер може бути будь-що», — зауважує Оксана Кузяків.

Загалом, експертка виділяє два ключові сценарії на 2026 рік, які напряму залежать від інтенсивності бойових дій.

Перший сценарій — інерційний: якщо війна триватиме у поточному форматі. Другий — пов’язаний з умовним миром або суттєвим зниженням безпекових ризиків.

«Якщо бойові дії закінчуються, тобто настає умовний мир, тоді очікування доволі високі. Вони пов’язані з інтенсивним розвитком певних територій, припливом міжнародних інвестицій. Тоді всі стелі будуть пробиті. Якщо ж бойові дії продовжуватимуться, то великих очікувань немає: вистояти, вижити, бізнесу не впасти і не втратити клієнтів», — прогнозує Кузяків.

Про головні питання року 2026

Одним із головних внутрішніх викликів 2026 року Оксана Кузяків вважає необхідність уникнути нерозумної економічної політики всередині країни. Адже 2026 рік має стати періодом великих дискусій перед запланованими на 2027 рік змінами у спрощеній системі оподаткування, як-от згадане введення ПДВ для ФОПів.

«Ми ж маємо розуміти, що зараз у нас економічна діяльність є короткостроковою. Середній термін замовлення короткий і фактично бізнес працює з коліс. Відповідно, розвиваються сектори, які пов’язані або з підтримкою життєдіяльності, або з війною. А довгострокові інвестиції ризиковані зараз. І не варто далі збільшувати рівень ризиків ще й неграмотною політикою. Тим більш небезпечно робити непопулярні рухи щодо малого підприємства, бо це все ж таки соціальний остов української економіки та суспільства», — застерігає Оксана Кузяків.

Інший блок питань 2026 року традиційно стосуватиметься пошуку джерел фінансування.

«Як із року в рік ми будемо першу половину року щось робити, другу половину будемо шукати джерела фінансування, тому що тих коштів, які на сьогоднішній момент Європейський Союз виділив зі своїх власних ресурсів, в принципі недостатньо. А ми маємо рухатися далі і вже тоді, в середині 2026-го, думати про 2027 рік», — коментує експертка.

Про зовнішні ризики 2026

Світова політична арена у 2026 році може стати для України джерелом дестабілізації. Адже через перевернуту руками Трампа шахівницю і розкидані шахи є загроза розгортання світової фінансової кризи. Оксана Кузяків згадує, що у 2008 році, коли вибухнула потужна глобальна криза, Україна постраждала переважно через падіння цін на метал. Зараз ризики значно серйозніші.

«Будемо сподіватися, що політика США та нової адміністрації не призведе до світових економічних криз. Україна зараз набагато більше відкрита для того, щоб відчути таку кризу через фінансові інструменти, ніж це було у 2008-2009 роках. Тому основне побоювання — що оце «перевертання столу» міжнародних правил матиме негативний вплив на ринки капіталу та міжнародні фінансові ринки. Бо ми зараз дуже сильно залежимо від зовнішньої допомоги та фінансових можливостей Європейського Союзу», — пояснює експертка.

Ще один критичний ризик, на думку Кузяків, — «правий вітер» у Європі, який насправді є правопопулістським. Адже зміна настроїв урядів (Орбан в Угорщині, Фіцо у Словаччині, АдГ у Німеччині) та майбутні парламентські вибори в країнах ЄС можуть поступово змінити ландшафт з позитивного для України на негативний. І на цю тенденцію ми практично не можемо вплинути.

«Ризик правого популізму фактично законсервує всіх всередині себе. А ми зараз дуже потребуємо, щоб до нас були повернуті обличчям наші друзі», — застерігає Оксана Кузяків.

Оптимістичний прогноз 2026: безпека як фундамент повернення

Оксана Кузяків зазначає, що її найоптимістичніший прогноз на 2026 рік базується не на макроекономічних цифрах, а на відчутті фізичної безпеки. Саме вона є ключем до розв’язання головної проблеми — дефіциту робочої сили.

«Найоптимістичніший прогноз — це збільшення рівня безпеки для основної частини України, коли ми не будемо страждати від обстрілів або вони будуть безрезультатними. Тоді бізнесу не треба буде боятися, можна буде відновлюватися. І українці почнуть потроху повертатися. Якщо люди побачать покращення безпекових умов, у нас збільшиться трудовий потенціал. І хоча більшість бізнесу [в ході опитувань ІЕД] зараз каже «буде так, як є», і це реалістично. Але хотілося б, щоб зростала економічна активність завдяки поверненню людей і щоб не збільшувався відтік молоді», — резюмує Оксана Кузяків.

Джерело The Page