42% проєктів громад – освіта. Полтавщина будує те, що потрібно, чи те, на що дають гроші?

Укриття, нові харчоблоки, оновлені шкільні їдальні. Якщо подивитися на інвестиційні портфелі громад Полтавщини, складається враження, що область передусім будує школи: 42,2% проєктів, які громади внесли до секторальних портфелів, стосуються освіти.

Питання не в тому, чи потрібні дітям укриття. Питання в тому, хто насправді визначає пріоритети громади: її власна стратегія чи напрям, куди цього року йдуть державні та донорські гроші.

Відповідь показує, наскільки глибоко реформа управління публічними інвестиціями вже змінила роботу громад, а де вона поки лишається на папері. Полтавщина тут показовий приклад, бо за формальними показниками вона серед найкращих в Україні.

Від довгобудів до трирічного горизонту

Ще кілька років тому громади отримували кошти на один бюджетний рік і розпочинали великі будівництва без гарантій продовження. Результат відомий: область обростала довгобудами. Перехід на трирічне середньострокове планування змінив саму логіку. Спершу завершити розпочате, а не розпорошувати кошти на десятки нових об’єктів.

Полтавщина виявилася найшвидшою серед регіонів у підготовці середньострокових планів публічних інвестицій. На 2026–2028 роки їх затвердили 57 із 60 громад, на 2027–2029 роки – вже 59. Остання, Кременчук, затрималася через коригування стратегії розвитку й перебуває на фінальному етапі.

“Це вже не експеримент, а обов’язкова щоденна робота”, – каже директорка Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської ОВА Олена Онупко.

Фільтр замість лобі

Друга важлива зміна – прозорість. Кожен проєкт тепер проходить через цифрову екосистему DREAM. Громада чи комунальне підприємство вносить ідею, профільний департамент оцінює доцільність, економісти – стратегічне обґрунтування, фінансисти – фінансову експертизу. Лише після цього Регіональна інвестиційна рада голосує за включення проєкту до Єдиного проєктного портфеля. Члени ради не оцінюють проєкти самі, а працюють із балами й висновками фахівців, і це знімає ризик конфлікту інтересів.

Масштаб уже відчутний. На початок червня 2026 року 54 громади області (90%) мали інвестиційні профілі в DREAM. До секторальних портфелів увійшли 716 проєктів, або 3,7% від усіх в Україні. З 590 проєктів громад 397 пройшли експертне оцінювання й потрапили до місцевих єдиних портфелів. Найактивніші – Миргородська (48 проєктів) і Полтавська (44) громади.

Саме ця система стала для області “вхідним квитком” до європейських грошей. Станом на серпень 2026 року Полтавщина залучила 1,9 млрд грн від Європейського інвестиційного банку на 10 обласних проєктів і понад 459 млн грн за програмою Ukraine Facility та через державні субвенції. Донорам потрібні не обіцянки, а перевірка кожного етапу, і DREAM її дає.

Стратегія, яку не сприймають всерйоз

Тут починається найцікавіше. За правилами реформи стратегія – обов’язковий фільтр: якщо цілі немає в стратегічному документі, проєкт не потрапить ні до плану, ні до фінансування. Формально все гаразд, усі 60 громад мають затверджені стратегії розвитку. Але 87% із них закінчуються у 2027 році.

Короткий горизонт пояснюють війною, і це зрозуміло. Проблема в іншому. Під час моніторингу експерти проєкту “Контроль публічних інвестицій” постійно чують від представників громад одне й те саме: в умовах війни планувати неможливо, тож стратегія – лише вимога закону. Коли стратегію пишуть “для галочки”, вона перестає бути фільтром. Тоді проєкти з’являються не з бачення розвитку, а з наявних можливостей.

Обласна стратегія на 2021–2027 роки при цьому оновлена у 2024 році з урахуванням воєнних викликів, а з жовтня область починає готувати документ на 2028–2034 роки. Громадам цей цикл теж доведеться пройти, і бажано – не формально.

Де реформа буксує

Частину проблем створює сама система. Методичні рекомендації центральних органів іноді виходили за кілька днів до дедлайнів, а держслужбовці у 2025 році одночасно вчилися й працювали. DREAM вимагає майже однаково об’ємного обґрунтування для шкільного автобуса і для лікарні, і невеликій сільській громаді це не під силу. Якщо після розробки проєктно-кошторисної документації вартість зростає понад 10%, систему доводиться проходити спочатку, бо редагувати кошторис у базі неможливо.

Є й проблема звичок. Роками громади спершу замовляли ПКД за бюджетні кошти, а потім шукали під неї фінансування. Нова логіка зворотна: спочатку концепція і ресурс, потім документація.

Найвразливіше місце – люди. У більшості громад за підготовку проєктів відповідає одна людина. Вона звільняється, і громада тимчасово втрачає можливість подаватися. Область компенсує це тренінгами з регіональними координаторами DREAM, Агенцією регіонального розвитку та експертами KSE, але системно питання кадрів це не вирішує.

Освіта: потреба чи доступні гроші?

Тепер повернімося до шкіл. Освіта і наука – 42,2% проєктів громад, муніципальна інфраструктура – 27,4%, охорона здоров’я – 16,2%. Такий розподіл не випадковий: держава активно фінансує саме освітню інфраструктуру. У межах субвенції на шкільні укриття підтримали 11 проєктів області, ще 9 отримали гроші на харчоблоки. З 1008 проєктів Програми відновлення України ІІІ – 51 реалізуватимуть на Полтавщині, і частина з них теж освітні.

Освіта справді значиться серед пріоритетів у стратегіях громад, тож формально все збігається. Але саме тут слабка стратегія стає ризиком. Якщо громада не має власного бачення, її інвестиційний портфель відтворюватиме карту доступних програм, а не карту реальних потреб.

Олена Онупко ставить правильне питання: якщо ремонтуємо школу, скільки дітей там навчатиметься через п’ять років і чи не стоятиме вона пусткою? Його варто ставити до кожного проєкту, навіть того, на який гроші вже знайшлися.

Наступний крок – не технічний

Реформа управління публічними інвестиціями дала Полтавщині те, чого бракувало роками: однакові для всіх правила, цифрову прозорість і довіру донорів. Інструменти працюють. Тепер вирішальним стає те, як ними користуються.

Наступний етап – не нові постанови чи модулі DREAM, а зміна управлінського мислення на місцевому рівні. Стратегія має відповідати на питання, що найбільше потрібно громаді, а державні й донорські програми – допомагати це втілити. Не навпаки. Чи вдасться громадам втримати цей баланс, покаже вже наступний стратегічний цикл.

Матеріал створений в рамках проекту “Контроль публічних інвестицій”, який впроваджують ІЕД, Центр економічної стратегії та Технології прогресу за підтримки Європейського Союзу.

Проєкт ІЕД

Контроль публічних інвестицій

Проєкт спрямований на посилення прозорості, ефективності та підзвітності системи управління публічними інвестиціями в Україні через громадський моніторинг, розвиток цифрових інструментів і підтримку організацій громадянського суспільства

Попередня новина

За оцінкою ІЕД, реальний ВВП у вересні скоротився на 2,4% проти 1,9% у серпні

Наступна новина

Звернення аналітичних центрів щодо змін правил бронювання військовозобов’язаних