Запоріжжя: 1,1 млрд грн заявок на 226 млн грн бюджету. Як впроваджують реформу публічних інвестицій

Граничний обсяг публічних інвестицій Запорізької області на 2026 рік – 225,8 млн грн. Лише 14 проєктів, які претендують на першочергове фінансування з обласного бюджету, разом коштують майже 1,1 млрд грн. Серед них наукові парки, “смарт-укриття” університету, інтерактивна мапа і два схожі за назвою проєкти відеоспостереження.

Такі висновки випливають із моніторингу ГО “Народний Захист”, яка в межах проєкту “Контроль публічних інвестицій” з’ясовувала, як прифронтовий регіон і обласний центр впроваджують реформу управління публічними інвестиціями (УПІ). Головна проблема виявилася не в цифрах, а в тому, що ці цифри доводиться збирати по шматках.

Реформа за зачиненими дверима

На початку моніторингу експерти надіслали запити до Запорізької, Вінницької, Дніпропетровської ОВА та КМДА з проханням надати перелік публічних інвестиційних проєктів (ПІП) на 2026 рік. Жоден орган не надав навіть часткового списку.

На офіційному сайті Запорізької ОДА немає окремого розділу про реформу. Єдина згадка – новина про навчання з роботи в системі DREAM. Тож дослідження довелося будувати на розпорядженнях голови ОВА Івана Федорова, які до того ж оприлюднені фрагментарно.

Місцеву інвестиційну раду створили розпорядженням № 779 від 21 липня 2025 року, але сам документ не оприлюднено. Згодом склад ради змінювали двічі – у серпні та листопаді 2025 року. Раду очолює Іван Федоров, представників громадськості чи незалежних експертів у ній немає, а жодного протоколу засідань у відкритому доступі не знайдено.

Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій (СПІ) на 2026–2028 роки затверджено розпорядженням голови ОВА № 919 від 1 вересня 2025 року. Контроль за його виконанням покладено на того ж Івана Федорова. Власної дорожньої карти впровадження реформи область, як і інші досліджені регіони, не має: документи посилаються лише на загальнодержавний план Кабміну.

План на 2028 рік без стратегії на 2028 рік

Логіка реформи проста: спочатку стратегія визначає бачення, потім СПІ показує управлінський вибір – що фінансуємо першочергово, що етапуємо, під що шукаємо зовнішні кошти. У Запорізькій області цей ланцюжок розірваний. СПІ розраховано до 2028 року, а Стратегія регіонального розвитку діє лише до 2027-го. Тобто пріоритети на 2028 рік визначили без затверджених стратегічних цілей на цей період.

Запорізька область обрала 15 пріоритетних секторів – найбільше серед досліджених регіонів. Для порівняння, Вінницька область визначила 7 секторів, Київ – 10. Коли пріоритетом оголошено майже все, управлінського вибору фактично немає.

Загальний граничний обсяг публічних інвестицій на три роки – 857,7 млн грн: 225,8 млн у 2026 році, 246,8 млн у 2027-му і 385 млн у 2028-му. Найбільше заплановано на освіту і науку (120 млн грн), охорону здоров’я (111,8 млн) і муніципальну інфраструктуру (110 млн). Натомість на протимінну діяльність у прифронтовій області передбачено по 1 млн грн на рік – стільки ж, скільки на аграрний сектор чи економічну діяльність.

Під землю до 2029 року

Найпромовистіші цифри в СПІ – цільові показники сектору “Освіта і наука”. Вони показують, що влада області закладає безпекову загрозу щонайменше до кінця 2028 року.

Цільовий показник Базове значення Ціль 2028 року
Підземні школи 25 55
Підземні дитячі садки 0 12
Підземні університети 0 1
Придбані автобуси (зокрема для дітей з інвалідністю) 96 156
Збудовані чи модернізовані їдальні та харчоблоки 2 12

Сама по собі ця логіка зрозуміла: обласний центр розташований близько до фронту й регулярно потерпає від обстрілів. Але за такими цілями мав би стояти розрахунок, скільки дітей навчатиметься в цих закладах і як це узгоджується зі стратегією розвитку регіону після 2027 року. У відкритих документах такого пояснення немає.

Хто стоїть у черзі за обласними грошима

Широкий перелік секторів дозволив претендувати на першочергове фінансування з обласного бюджету у 2026 році дуже різним проєктам. Усі вони, крім реконструкції парку, мають статус інвестиційного ТЕО.

Проєкт Користувачів послуги Вартість, млн грн
Науковий парк Запорізького національного університету (ЗНУ) 1 000 220,0
Мережа ветеранських просторів 70 000 178,7
Система відеоспостереження та відеоаналітики м. Запоріжжя 11 456 146,2
Реконструкція парку Металургів ім. В. А. Сацького (попереднє ТЕО) 20 000 131,0
Комплексна система відеоаналітики м. Запоріжжя не вказано 111,9
Хаб реставрації та збереження історичної спадщини ЗНУ 1 000 100,0
Smart-укриття ЗНУ 1 000 100,0
Регіональний центр цифрової трансформації підприємств та установ 1 000 38,0
Реконструкція майданчиків для пляжного волейболу 5 000 23,2
Компостувальний майданчик 20 000 16,8
Меморіальний комплекс “Парк Честі” на Хортиці 3 000 14,1
Обладнання для обласного центру національного спротиву та ветеранської політики 3 500 5,0
Регіональний центр ШІ 1 000 2,0
Інтерактивна мапа стійкості та згуртованості області 10 000 0,7

Лише три проєкти ЗНУ разом коштують 420 млн грн – майже вдвічі більше за весь граничний обсяг публічних інвестицій області на 2026 рік. У п’яти проєктах кількість користувачів однакова, рівно 1 000 осіб, а в одному не вказана взагалі. Це схоже не на розрахунок, а на заповнення обов’язкового поля.

Експерти “Народного Захисту” звертають увагу, що частину цих проєктів раніше реєстрували як проєкти відбудови. Деякі з них за змістом є звичайними капітальними видатками чи закупівлею товарів і не мають ознак публічного інвестиційного проєкту у розумінні реформи.

Один парк, два бюджети

Реконструкція парку Металургів ім. В. А. Сацького претендує на 131 млн грн з обласного бюджету. Водночас той самий проєкт готується до фінансування на 100,2 млн грн з бюджету міста Запоріжжя, ініціатор – КП “Титан”. В обох випадках заявлена однакова кількість користувачів – 20 тис. осіб.

За даними моніторингу, на один об’єкт фактично планується подвійне фінансування на загальну суму понад 231 млн грн. Реформа якраз і мала б унеможливити такі ситуації: за її логікою проєкт громади спершу фінансує сама громада, а обласні кошти можуть додатися лише тоді, коли проєкт працює ще й на цілі регіону. У цьому випадку не видно ні розподілу внеску між бюджетами, ні пояснення, навіщо обласні гроші.

Схоже питання виникає й до двох проєктів відеоспостереження в Запоріжжі вартістю 146,2 млн і 111,9 млн грн. За назвами вони майже збігаються, а чи перетинаються за змістом, з відкритих документів зрозуміти неможливо.

Місто: 156 проєктів і майже жодного з грошима

На рівні Запорізької міської громади картина відкритіша: Єдиний проєктний портфель оприлюднено, а міська рада відповіла на запит моніторів. До портфеля входять 156 проєктів в 11 секторах, останні зміни внесли у травні 2026 року. Усі проєкти перебувають на стадії розробки інвестиційного чи попереднього ТЕО.

Пріоритети громади продиктовані війною. Більш як половина проєктів (90, або 57,7%) – муніципальна інфраструктура: когенераційні установки, водоканал, тепломережі, захисні споруди. Ще 43 проєкти стосуються освіти, здебільшого це будівництво протирадіаційних укриттів у школах і садках. Далі йдуть житло (17 проєктів, відновлення будинків після влучань) та охорона здоров’я (16 проєктів, ремонт лікарень і закупівля КТ, МРТ, ангіографів). Частина проєктів має подвійне маркування, тому сума часток перевищує 100%.

Головні ініціатори – профільні департаменти міської ради та комунальні підприємства: департаменти освіти і науки, житлово-комунального господарства, охорони здоров’я, а також КП “Управління капітального будівництва”. Керівники цих підрозділів, за даними моніторингу, не впливають на затвердження проєктів і рішення про черговість фінансування. Водночас освітній сектор, найбільший за кількістю укриттів, має чутливий контекст. У серпні 2025 року тодішньому в.о. директора департаменту освіти і науки Віталію Лисенку повідомили про підозру в розтраті понад 8,6 млн грн під час закупівлі систем безперебійного живлення для шкіл, у жовтні 2025 року апеляційний суд відсторонив його від посади на два місяці (за даними Суспільного). Вину посадовця судом не встановлено.

Міська влада сама називає ключові виклики:

  • Безпека понад економіку. Під час оцінювання пріоритет безальтернативно отримували укриття та відновлення житла, а критерії економічної окупності часто позначали як “не застосовується”.
  • Брак грошей. Бюджет громади обмежений воєнним станом, тож більшість ТЕО розраховані на державні субвенції або міжнародну допомогу.
  • Брак фахівців. Школи чи лікарні не мають у штаті людей, які вміють рахувати кліматичний вплив, застосовувати принцип DNSH чи аналізувати ринок підрядників. Звідси шаблонні відповіді в портфелі без глибокого аналізу.

Підсумок невтішний: більшість проєктів міста наразі не мають джерела фінансування.

Що має змінитися

Запоріжжя – прифронтовий регіон, і пріоритет безпеки тут ніхто не ставить під сумнів. Але саме в умовах обмежених ресурсів ціна кожного неправильного рішення найвища. Реформа УПІ для того й існує, щоб гроші йшли на те, що справді потрібно, і щоб цей вибір можна було перевірити.

Поки що в області цей механізм працює радше формально. Рішення ухвалює одна людина, інвестиційна рада працює без громадськості й без оприлюднених протоколів, а список претендентів на фінансування вп’ятеро перевищує доступний ресурс. Щоб це змінити, потрібні щонайменше три кроки: оприлюднювати документи реформи й протоколи інвестиційної ради, залучити до неї незалежних експертів і громадськість, а також звірити обласні та міські портфелі, щоб один об’єкт не фінансувався двічі.

Наступна перевірка для області – новий стратегічний цикл після 2027 року. Від того, чи стане він відкритим, залежить, чи перетвориться середньостроковий план на реальний управлінський вибір.

Матеріал створений в рамках проекту “Контроль публічних інвестицій”, який впроваджують ІЕД, Центр економічної стратегії та Технології прогресу за підтримки Європейського Союзу.

Проєкт ІЕД

Контроль публічних інвестицій

Проєкт спрямований на посилення прозорості, ефективності та підзвітності системи управління публічними інвестиціями в Україні через громадський моніторинг, розвиток цифрових інструментів і підтримку організацій громадянського суспільства

Попередня новина

Зимова Школа моніторингу відбудови запрошує журналістів на дводенне навчання в Києві

Наступна новина

За оцінкою ІЕД, реальний ВВП у вересні скоротився на 2,4% проти 1,9% у серпні