Але прифронтові регіони відхиляють удвічі частіше за середній показник
Переважна більшість проєктів публічних інвестицій (ПІП), поданих громадами до системи DREAM, отримують позитивну оцінку. Про це свідчать дані діагностичного звіту реформи управління публічними інвестиціями, підготовленого за підтримки Європейського Союзу аналітичними центрами ЦЕС та ІЕД, а також ГО “Технології прогресу”. Водночас аналіз виявив системні виклики, які стримують якість підготовки проєктів — особливо у громадах, наближених до лінії фронту.
Згідно зі звітом, станом на травень 2026 року до DREAM було подано 34,4 тис. проєктів. З них 25,2 тис. вже пройшли оцінку, ще 9,2 тис. очікували на розгляд. Серед оцінених проєктів 22,3 тис. (88%) отримали позитивний висновок, тоді як 2,9 тис. (12%) було відхилено або відстрочено.
За кількістю поданих проєктів лідирують сфери освіти і науки (9508 проєктів), муніципальної інфраструктури та послуг (5521) і охорони здоров’я (3317). На ці три напрями разом з транспортним і соціальним секторами припадає 83% усіх оцінених проєктів — і вони ж входять до топ-5 пріоритетів уряду за обсягами фінансування у Середньостроковому плані пріоритетних публічних інвестицій на 2027–2029 роки. Водночас розподіл фінансування між напрямами дещо відрізняється від кількості поданих проєктів.
Нагадаємо, що основними фінансовими пріоритетами уряду є освіта і наука, на які виділено 78,5 млрд грн, транспорт — 73,0 млрд грн, муніципальна інфраструктура і послуги — 46,5 млрд грн, охорона здоровʼя — 25,3 млрд грн, енергетика — 17,1 млрд грн та соціальна сфера — 7,5 млрд грн.
Між областями публічні інвестиційні проєкти розподілені нерівномірно. Найбільшу кількість проєктів подано в Одеській (3075) та Львівській (2463) областях, тоді як найменше — у прифронтових Херсонській, Донецькій та Луганській областях.
Частина громад цих областей залишається окупованою, однак ті, що подають проєкти, отримують фінансування, зокрема на будівництво та ремонт житла для внутрішньо переміщених осіб у безпечніших регіонах. Близько 200 проєктів не заповнили всі обов’язкові поля у необхідних формах, зокрема не визначили область.
Області, найближчі до лінії фронту, мають найвищу частку відхилених проєктів: Одеська — 37%, Луганська — 25%, Чернігівська — 22%, Донецька — 13% (за середнього показника по Україні у 12%). Це пов’язано зі значними руйнуваннями та обмеженою інституційною спроможністю громад цих регіонів готувати якісну проєктну документацію.
Схожа картина спостерігається і за напрямами діяльності: навіть пріоритетні для уряду сектори демонструють високий рівень відхилення. Найбільше відхилених проєктів — у сферах права та юстиції (43%), енергетики (21%) та довкілля (20%). Водночас у сфері розмінування всі подані проєкти станом на зараз схвалено, хоча їх поки лише два.
Аналіз також показує, що відхилені проєкти мають нижчий середній рівень зрілості — показник готовності проєкту до реалізації на основі заповнених даних та завантажених документів: 70 балів проти 79 балів у схвалених. При цьому у 69% відхилених проєктів оцінка рівня зрілості взагалі відсутня.
Крім того, серед відхилених проєктів помітно вища частка тих, що спрямовані на модернізацію для відповідності сучасним стандартам і покращення стану інфраструктури — це свідчить, зокрема, про неоднозначність трактування громадами різниці між публічними інвестиційними проєктами та капітальними інвестиціями.
На основі виявлених закономірностей визначено чотири напрями подальшого розгортання реформи:
Контакти для преси: Олена Шкарпова, 067 676 06 30
Проєкт спрямований на посилення прозорості, ефективності та підзвітності системи управління публічними інвестиціями в Україні через громадський моніторинг, розвиток цифрових інструментів і підтримку організацій громадянського суспільства
