Індекс відновлення ділової активності впав до мінімуму з початку 2023 року – опитування ІЕД

  • Індекс відновлення ділової активності опустився у вересні до -0,21.
  • Частка підприємств, які працюють на майже повну або повну потужність, впала з 61% до 52%.
  • Частка бізнесу, який не планує суттєвих змін у дворічній перспективі, зменшилась до 85,1%.
  • Середня тривалість портфеля нових замовлень зросла з 2,6 до 2,7 місяця.
  • Найбільшим негативним наслідком повітряних тривог для бізнесу є втрата робочого часу – 58,7% опитаних.

Індекс відновлення ділової активності (ІВДА) у вересні продовжив падіння і знизився з -0,16 до -0,21 – абсолютний мінімум за понад три роки, з березня 2023 року.

Частка підприємств, які вважають свою ділову активність гіршою, ніж рік тому, не просто продовжила зростати, а й суттєво – з 24,3% до 31,1%. Втім, частка тих, хто оцінює її як кращу, також зросла, хоч і менш істотно – з 8,3% до 9,6%, а частка підприємств без змін зменшилася з 67,4% до 59,4%.

Про це свідчать результати 53-го щомісячного опитування, проведеного ІЕД у вересні серед 467 підприємств усіх розмірів.

“Ескалація бойових дій, зокрема терористичні атаки проти цивільної інфраструктури Київського регіону й міст Лівобережжя, мабуть, вперше за досить довгий період має вплив на поведінку бізнесу і економіку в цілому”, – повідомила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.

Завантаженість виробничих потужностей порівняно з довоєнним рівнем погіршилася. У вересні другий місяць поспіль скорочувалась частка підприємств, які працюють майже на повну потужність, – цього разу з 55% до 47%. Підприємства, які втратили замовлення, перейшли до рівня завантаженості 50–74%, де частка респондентів зросла з 24% до 31%.

Частка підприємств, які працюють на 100%, трохи зменшилася до 5%. А підприємств, які взагалі не працюють, після трьох місяців незмінної кількості (3%) стало більше – 5%.

Агрегований показник перспектив промисловості, який демонструє ситуацію в короткостроковій перспективі, залишився на рівні 0,04. Погіршилися очікування виробництва, запаси готової продукції, але трохи покращився обсяг нових замовлень.

Невизначеність для бізнесу посилюється. У перспективі найближчих пів року невизначеність зросла і для загальноекономічного середовища (до 32,8%), і для фінансово-економічної ситуації на підприємстві (до 27,8%). В перспективі трьох місяців лише в експорті оцінки невизначеності покращилися.

У довгостроковій перспективі невизначеність після періоду стабілізації зросла майже на 8 відсоткових пунктів: у вересні вже 47,5% підприємств не змогли передбачити, що буде з їхньою діяльністю через два роки, проти 40% у серпні. За останні два роки вищий показник фіксувався лише у грудні 2025 року.

“А що ж відбувається із тими, хто думає, що знає, чого чекати, і планує свою діяльність? Очікування в довгостроковій перспективі покращилися на 4 відсоткових пунктів – з трьох сотих до семи сотих, майже вдвічі. Це відбулося за рахунок збільшення з 8% до 10,8% частки тих, хто планує попри поточні обставини за два роки розширити свій бізнес. І фактично на один відсотковий пункт зменшилась частка тих, хто планує звузити діяльність”, – розповіла Оксана Кузяків. Частка тих, хто не планує суттєвих змін, зменшилась до 85,1%.

У вересні погіршилися показники виробництва: частка підприємств, які нарощували обсяги виробництва порівняно з попереднім місяцем, впала з 27,6% до 22,4%, тоді як частка тих, хто скорочував виробництво, стрімко зросла з 15,6% до 22,6%. Очікування на найближчі 3–4 місяці також погіршилися, але тут ситуація дещо краща. Це погіршення переважно за рахунок зменшення кількості тих, хто планує збільшувати виробництво; частки тих, хто планує скорочувати випуск, практично не змінилися.

В експорті також погіршилися як результати, так і очікування. Зокрема, частка підприємств, які повідомили про зростання експорту, зменшилась із 30,3% до 26,4%, а частка тих, хто скорочував поставки за кордон, зросла із 19,7% до 23,6%. Вниз пішли графіки і нових замовлень, і продажів.

Середній термін забезпеченості новими замовленнями майже не змінився – 2,7 місяця у вересні після 2,6 місяця у серпні.

“Дещо зменшилась частка підприємств із портфелем замовлень на 1–2 місяці – із 41% до 37%, тоді як частка компаній із замовленнями на 3–5 місяців збільшилась із 17% до 22%”, – повідомила Оксана Кузяків.

Підприємців із горизонтом замовлень на рік і більше три місяці поспіль залишається 4%, а “з коліс” працює 26% бізнесу.

Найдовший портфель мають підприємства деревообробної промисловості (3,6 місяця) та хімічної промисловості (3,4 місяця). Серед лідерів також харчова галузь (2,9 місяця). Найкоротший – у поліграфічної (1,7 місяця).

“Ми спостерігаємо драматичне зростання індексу змін цін на сировину та матеріали, оскільки частка тих, хто повідомив про суттєве зростання цін, у вересні була більше половини – 51,5%, після 39,9% у серпні. Майже на 11 відсоткових пунктів зросла і кількість тих, хто збільшив ціни на готову продукцію – до 48,9%”, – пояснила Оксана Кузяків. В найближчі три місяці зростання цін на сировину та матеріали очікує 58,3% бізнесу, на готову продукцію – 55,6%.

Повітряні тривоги

Окремо ІЕД опитав бізнес щодо негативних наслідків повітряних тривог. Найбільше опитаних – 58,7% – повідомили про втрату робочого часу працівників. У трійці наслідків також опинилися призупинення роботи виробничих потужностей (49,5%) та призупинення роботи адміністративних, офісних та інших невиробничих підрозділів (38,1%).

“Майже третина – 33,6% – зазначила зниження обсягів виробництва або надання послуг. Це негативний внесок у загальне уповільнення економічного розвитку, бо за прогнозами і нашого Інституту, і за прогнозами інших, на кінець року будемо мати не зростання ВВП, а певне його скорочення”, – зазначає Оксана Кузяків.

П’ятірку факторів замикають затримки з постачанням сировини та доставкою готової продукції клієнтам (28,5%). Повітряні тривоги також призводили до систематичних запізнень працівників на роботу, затримок із їхнім поверненням додому, перенесення чи скасування подій і зустрічей та замовлень.

“Лише 4,5% підприємств зазначили, що повітряні тривоги не мали негативних наслідків для їхньої діяльності”, – резюмувала Оксана Кузяків.

Найбільші втрати робочого часу через повітряні тривоги зафіксовано в Запорізькій області (25,4%). Відносно високі втрати також мали підприємства в Харківській (13,8%), Сумській (13,7%), Кіровоградській (13%) та Дніпропетровській (11%) областях.

“У більшості західних областей оцінені втрати робочого часу є відносно невеликими. Регіональні відмінності можуть бути пов’язані не лише з тривалістю повітряних тривог, а й з галузевою структурою підприємств та особливостями організації їхньої роботи”, – зазначила Оксана Кузяків.

У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (NRES) від ІЕД беруть участь до 500 українських промислових підприємств, розташованих у 21 із 27 регіонів України. Опитування проводяться щомісяця з травня 2022 року.

Відео презентації результатів вересневого опитування тут.

Повну версію презентації можна завантажити нижче.

Проєкт ІЕД

Ділова думка

Проєкт “Ділова думка” – це моніторинг, прогнозування та аналіз економічної активності в країні за допомогою інформації, отриманої “з перших рук”, тобто безпосередньо від представників ділових кіл

Файли для завантаження

Попередня новина

Звернення аналітичних центрів щодо змін правил бронювання військовозобов’язаних

Наступна новина

У вересні кадровий дефіцит залишався проблемою №1 для бізнесу в Україні – опитування ІЕД