WEI та ІЕД презентували звіт про інтеграцію транспортної сфери України до ринку ЄС

8 липня у Любліні Warsaw Enterprise Institute (WEI) та Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) представили спільний аналітичний звіт “Між кордоном і єдиним ринком: інтеграція України до ЄС і майбутнє польського транспорту”, присвячений трансформації транспортного сполучення між Польщею та Україною на тлі нашої євроінтеграції. Звіт був представлений під час конференції “Спільне майбутнє. Польща та Україна на єдиному європейському ринку”, організованої за підтримки Фонду Відкритого Суспільства та Міжнародного фонду “Відродження”.

Головні висновки 

Дослідження показує, що “Шляхи солідарності” (ініціатива Європейської комісії, запущена у травні 2022 року) залишаються критично важливим економічним каналом для України.

Станом на лютий 2026 року цими маршрутами перевезено близько 210 млн тонн вантажів, що становить приблизно 60% імпорту України та 60% її неаграрного експорту.

У результаті цієї ініціативи Польща закріпила статус центрального транзитного й логістичного хабу для України, залишаючись найбільшим експортним партнером та другим за величиною джерелом імпорту.

“Транспортна сфера України вже фактично інтегрувалася в єдиний ринок ЄС ще до нашого офіційного вступу. Війна, на жаль, стала каталізатором цього процесу: але якщо спочатку це була екстрена реакція на виклики, то зараз ми вибудовуємо стабільну систему за правилами та стандартами Євросоюзу. До того ж змінилися критерії успіху логістики — на зміну великим обсягам прийшли передбачуваність та надійність”, – зазначила провідна наукова співробітниця ІЕД Ірина Коссе та співавторка аналітичного звіту.

Ключові висновки звіту:

• Автомобільні перевезення. Лібералізація ринку відповідно до угоди між ЄС та Україною, яка продовжена до 31 березня 2027 року, кардинально змінила структуру двосторонніх перевезень: частка українських перевізників зросла з 62% у 2021 році до 92% у жовтні 2023 року. Це супроводжувалося зростанням польського автомобільного експорту до України на 85%, хоча структурний тиск і конкурентні дисбаланси спричинили масштабні блокади кордону польськими перевізниками, що, за оцінками, призвело до падіння обсягу автомобільної торгівлі через польський кордон на 40% у листопаді 2023 року.
• Цифровізація кордону. Українська система «єЧерга» скоротила середній час очікування вантажівок на 24–70% залежно від пункту пропуску, заощаджуючи бізнесу орієнтовно 60 млн євро на місяць. Проте система залишається односторонньою: без «дзеркальної» синхронізації з польськими ІТ-системами та спільних KPI цифрові слоти часто перетворюються на відкладені фізичні черги на польському боці.
• Залізниця та інтермодальні перевезення. Обсяги транскордонних залізничних перевезень зросли на близько 20% у 2024 році. Прикордонні переходи трансформувалися у критично важливі «сухі порти» для забезпечення переходу між українською широкою колією 1520 мм та європейською стандартною колією 1435 мм. Інтеграція українських ланок до Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) мобілізувала значне європейське фінансування, зокрема грант у розмірі 73,5 млн євро у межах інструменту Connecting Europe Facility (CEF) Transport на проєкт будівництва стандартної колії «Мостиська–Скнилів» загальною вартістю 190 млн євро з продовженням до Львова.
• Порти. Доступ до морських перевезень продовжує значною мірою залежати від безпекової ситуації у Чорному морі. З липня 2022 року по червень 2023 року польські порти обробили близько 3 млн тонн українського зерна та майже 940 000 тонн залізної руди та сталі. Після того, як Україна наприкінці 2023 року успішно відновила морський коридор із портів Великої Одеси, обсяги перевезень насипних вантажів залізницею до Польщі суттєво зменшилися. У 2025 році кількість зернових вагонів, доставлених до Польщі, скоротилася на 77%. Попри це, польський Baltic Hub у Гданську залишається структурно критичним для українського контейнерного ринку.
• Авіація. Сектор зазнав колапсу (з 16,2 млн пасажирів у 2021 році до 480 000 у 2024-му) і трансформувався в експортну модель авіаційних послуг через чартери та мокрий лізинг (wet leasing).
• У перспективі 2026–2030 років траєкторія сполученості Польщі та України значною мірою залежатиме від темпів вступу до ЄС, тривалості війни та системного узгодження нормативних рамок.

У звіті рекомендується, щоб уряди обох країн і Європейський Союз приділили пріоритетну увагу встановленню рівних умов шляхом гармонізації правил автомобільних перевезень, прискорення лібералізації залізничного ринку та боротьби з інституційною корупцією.

Для приватного сектору очікуваний перехід від автомобільних до інтермодальних перевезень відкриває стратегічну можливість «win-win» для спільних інвестицій у транскордонні логістичні хаби та термінальну інфраструктуру — за умови забезпечення регуляторної передбачуваності і управління кордоном на основі даних.

Про проєкт

Звіт підготовлено в межах спільного українсько-польського дослідницького проєкту “Спільне майбутнє. Польща та Україна на єдиному європейському ринку”, що впровадили Warsaw Enterprise Institute та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). Проєкт присвячений аналізу транспортної інтеграції України до ЄС та її наслідків для польського транспортно-логістичного сектору за фінансування Фондів Відкритого Суспільства (Open Society Foundations) та Міжнародного фонду “Відродження”. 

Авторський колектив: Сандра Баняк-Стаховяк, Ірина Коссе, Анастасія Кропова, Анастасія Миропольська, Лукаш Войдига, Станіслав Юхименко.

Контакти для медіа: shkarpova@ier.kyiv.ua