Граничний обсяг публічних інвестицій Запорізької області на 2026 рік – 225,8 млн грн. Лише 14 проєктів, які претендують на першочергове фінансування з обласного бюджету, разом коштують майже 1,1 млрд грн. Серед них наукові парки, “смарт-укриття” університету, інтерактивна мапа і два схожі за назвою проєкти відеоспостереження.
Такі висновки випливають із моніторингу ГО “Народний Захист”, яка в межах проєкту “Контроль публічних інвестицій” з’ясовувала, як прифронтовий регіон і обласний центр впроваджують реформу управління публічними інвестиціями (УПІ). Головна проблема виявилася не в цифрах, а в тому, що ці цифри доводиться збирати по шматках.
Реформа за зачиненими дверима
На початку моніторингу експерти надіслали запити до Запорізької, Вінницької, Дніпропетровської ОВА та КМДА з проханням надати перелік публічних інвестиційних проєктів (ПІП) на 2026 рік. Жоден орган не надав навіть часткового списку.
На офіційному сайті Запорізької ОДА немає окремого розділу про реформу. Єдина згадка – новина про навчання з роботи в системі DREAM. Тож дослідження довелося будувати на розпорядженнях голови ОВА Івана Федорова, які до того ж оприлюднені фрагментарно.
Місцеву інвестиційну раду створили розпорядженням № 779 від 21 липня 2025 року, але сам документ не оприлюднено. Згодом склад ради змінювали двічі – у серпні та листопаді 2025 року. Раду очолює Іван Федоров, представників громадськості чи незалежних експертів у ній немає, а жодного протоколу засідань у відкритому доступі не знайдено.
Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій (СПІ) на 2026–2028 роки затверджено розпорядженням голови ОВА № 919 від 1 вересня 2025 року. Контроль за його виконанням покладено на того ж Івана Федорова. Власної дорожньої карти впровадження реформи область, як і інші досліджені регіони, не має: документи посилаються лише на загальнодержавний план Кабміну.
План на 2028 рік без стратегії на 2028 рік
Логіка реформи проста: спочатку стратегія визначає бачення, потім СПІ показує управлінський вибір – що фінансуємо першочергово, що етапуємо, під що шукаємо зовнішні кошти. У Запорізькій області цей ланцюжок розірваний. СПІ розраховано до 2028 року, а Стратегія регіонального розвитку діє лише до 2027-го. Тобто пріоритети на 2028 рік визначили без затверджених стратегічних цілей на цей період.
Запорізька область обрала 15 пріоритетних секторів – найбільше серед досліджених регіонів. Для порівняння, Вінницька область визначила 7 секторів, Київ – 10. Коли пріоритетом оголошено майже все, управлінського вибору фактично немає.
Загальний граничний обсяг публічних інвестицій на три роки – 857,7 млн грн: 225,8 млн у 2026 році, 246,8 млн у 2027-му і 385 млн у 2028-му. Найбільше заплановано на освіту і науку (120 млн грн), охорону здоров’я (111,8 млн) і муніципальну інфраструктуру (110 млн). Натомість на протимінну діяльність у прифронтовій області передбачено по 1 млн грн на рік – стільки ж, скільки на аграрний сектор чи економічну діяльність.
Під землю до 2029 року
Найпромовистіші цифри в СПІ – цільові показники сектору “Освіта і наука”. Вони показують, що влада області закладає безпекову загрозу щонайменше до кінця 2028 року.
| Цільовий показник |
Базове значення |
Ціль 2028 року |
| Підземні школи |
25 |
55 |
| Підземні дитячі садки |
0 |
12 |
| Підземні університети |
0 |
1 |
| Придбані автобуси (зокрема для дітей з інвалідністю) |
96 |
156 |
| Збудовані чи модернізовані їдальні та харчоблоки |
2 |
12 |
Сама по собі ця логіка зрозуміла: обласний центр розташований близько до фронту й регулярно потерпає від обстрілів. Але за такими цілями мав би стояти розрахунок, скільки дітей навчатиметься в цих закладах і як це узгоджується зі стратегією розвитку регіону після 2027 року. У відкритих документах такого пояснення немає.
Хто стоїть у черзі за обласними грошима
Широкий перелік секторів дозволив претендувати на першочергове фінансування з обласного бюджету у 2026 році дуже різним проєктам. Усі вони, крім реконструкції парку, мають статус інвестиційного ТЕО.
| Проєкт |
Користувачів послуги |
Вартість, млн грн |
| Науковий парк Запорізького національного університету (ЗНУ) |
1 000 |
220,0 |
| Мережа ветеранських просторів |
70 000 |
178,7 |
| Система відеоспостереження та відеоаналітики м. Запоріжжя |
11 456 |
146,2 |
| Реконструкція парку Металургів ім. В. А. Сацького (попереднє ТЕО) |
20 000 |
131,0 |
| Комплексна система відеоаналітики м. Запоріжжя |
не вказано |
111,9 |
| Хаб реставрації та збереження історичної спадщини ЗНУ |
1 000 |
100,0 |
| Smart-укриття ЗНУ |
1 000 |
100,0 |
| Регіональний центр цифрової трансформації підприємств та установ |
1 000 |
38,0 |
| Реконструкція майданчиків для пляжного волейболу |
5 000 |
23,2 |
| Компостувальний майданчик |
20 000 |
16,8 |
| Меморіальний комплекс “Парк Честі” на Хортиці |
3 000 |
14,1 |
| Обладнання для обласного центру національного спротиву та ветеранської політики |
3 500 |
5,0 |
| Регіональний центр ШІ |
1 000 |
2,0 |
| Інтерактивна мапа стійкості та згуртованості області |
10 000 |
0,7 |
Лише три проєкти ЗНУ разом коштують 420 млн грн – майже вдвічі більше за весь граничний обсяг публічних інвестицій області на 2026 рік. У п’яти проєктах кількість користувачів однакова, рівно 1 000 осіб, а в одному не вказана взагалі. Це схоже не на розрахунок, а на заповнення обов’язкового поля.
Експерти “Народного Захисту” звертають увагу, що частину цих проєктів раніше реєстрували як проєкти відбудови. Деякі з них за змістом є звичайними капітальними видатками чи закупівлею товарів і не мають ознак публічного інвестиційного проєкту у розумінні реформи.
Один парк, два бюджети
Реконструкція парку Металургів ім. В. А. Сацького претендує на 131 млн грн з обласного бюджету. Водночас той самий проєкт готується до фінансування на 100,2 млн грн з бюджету міста Запоріжжя, ініціатор – КП “Титан”. В обох випадках заявлена однакова кількість користувачів – 20 тис. осіб.
За даними моніторингу, на один об’єкт фактично планується подвійне фінансування на загальну суму понад 231 млн грн. Реформа якраз і мала б унеможливити такі ситуації: за її логікою проєкт громади спершу фінансує сама громада, а обласні кошти можуть додатися лише тоді, коли проєкт працює ще й на цілі регіону. У цьому випадку не видно ні розподілу внеску між бюджетами, ні пояснення, навіщо обласні гроші.
Схоже питання виникає й до двох проєктів відеоспостереження в Запоріжжі вартістю 146,2 млн і 111,9 млн грн. За назвами вони майже збігаються, а чи перетинаються за змістом, з відкритих документів зрозуміти неможливо.
Місто: 156 проєктів і майже жодного з грошима
На рівні Запорізької міської громади картина відкритіша: Єдиний проєктний портфель оприлюднено, а міська рада відповіла на запит моніторів. До портфеля входять 156 проєктів в 11 секторах, останні зміни внесли у травні 2026 року. Усі проєкти перебувають на стадії розробки інвестиційного чи попереднього ТЕО.
Пріоритети громади продиктовані війною. Більш як половина проєктів (90, або 57,7%) – муніципальна інфраструктура: когенераційні установки, водоканал, тепломережі, захисні споруди. Ще 43 проєкти стосуються освіти, здебільшого це будівництво протирадіаційних укриттів у школах і садках. Далі йдуть житло (17 проєктів, відновлення будинків після влучань) та охорона здоров’я (16 проєктів, ремонт лікарень і закупівля КТ, МРТ, ангіографів). Частина проєктів має подвійне маркування, тому сума часток перевищує 100%.
Головні ініціатори – профільні департаменти міської ради та комунальні підприємства: департаменти освіти і науки, житлово-комунального господарства, охорони здоров’я, а також КП “Управління капітального будівництва”. Керівники цих підрозділів, за даними моніторингу, не впливають на затвердження проєктів і рішення про черговість фінансування. Водночас освітній сектор, найбільший за кількістю укриттів, має чутливий контекст. У серпні 2025 року тодішньому в.о. директора департаменту освіти і науки Віталію Лисенку повідомили про підозру в розтраті понад 8,6 млн грн під час закупівлі систем безперебійного живлення для шкіл, у жовтні 2025 року апеляційний суд відсторонив його від посади на два місяці (за даними Суспільного). Вину посадовця судом не встановлено.
Міська влада сама називає ключові виклики:
- Безпека понад економіку. Під час оцінювання пріоритет безальтернативно отримували укриття та відновлення житла, а критерії економічної окупності часто позначали як “не застосовується”.
- Брак грошей. Бюджет громади обмежений воєнним станом, тож більшість ТЕО розраховані на державні субвенції або міжнародну допомогу.
- Брак фахівців. Школи чи лікарні не мають у штаті людей, які вміють рахувати кліматичний вплив, застосовувати принцип DNSH чи аналізувати ринок підрядників. Звідси шаблонні відповіді в портфелі без глибокого аналізу.
Підсумок невтішний: більшість проєктів міста наразі не мають джерела фінансування.
Що має змінитися
Запоріжжя – прифронтовий регіон, і пріоритет безпеки тут ніхто не ставить під сумнів. Але саме в умовах обмежених ресурсів ціна кожного неправильного рішення найвища. Реформа УПІ для того й існує, щоб гроші йшли на те, що справді потрібно, і щоб цей вибір можна було перевірити.
Поки що в області цей механізм працює радше формально. Рішення ухвалює одна людина, інвестиційна рада працює без громадськості й без оприлюднених протоколів, а список претендентів на фінансування вп’ятеро перевищує доступний ресурс. Щоб це змінити, потрібні щонайменше три кроки: оприлюднювати документи реформи й протоколи інвестиційної ради, залучити до неї незалежних експертів і громадськість, а також звірити обласні та міські портфелі, щоб один об’єкт не фінансувався двічі.
Наступна перевірка для області – новий стратегічний цикл після 2027 року. Від того, чи стане він відкритим, залежить, чи перетвориться середньостроковий план на реальний управлінський вибір.
Матеріал створений в рамках проекту “Контроль публічних інвестицій”, який впроваджують ІЕД, Центр економічної стратегії та Технології прогресу за підтримки Європейського Союзу.