89% підприємців назвали завершення війни ключовою умовою для розвитку бізнесу – опитування ІЕД

• У серпні Індекс відновлення ділової активності зріс після двох місяців падіння – з 0,05 до 0,08
• Виробничі очікування суттєво покращилися: частка оптимістів зросла до 46,8%
• Середній термін портфеля нових замовлень стабілізувався на рівні 4,5 місяця
• Основні перешкоди для бізнесу: нестача робочої сили (62%), ризики безпеки та зростання цін (по 52%)
• Зросли інфляційні очікування у понад 40% бізнесів
• Частка позитивних оцінок економічної політики уряду піднялася до 8%

Український бізнес стикається зі зростаючою довгостроковою невизначеністю, попри покращення коротко- та середньострокових очікувань і помірне прискорення відновлення. Основними перешкодами для бізнесу залишаються нестача робочої сили, ризики безпеки та зростання цін. А головним очікуванням бізнесу стало завершення війни. Про це свідчать результати 40-го щомісячного опитування, яке ІЕД провів з 19 по 29 серпня серед 474 промислових підприємств.

“Подія “завершення війни” посідає перше місце в усіх наших піврічних замірах. Це ключовий фактор, який, на думку опитаних, впливає на умови ведення бізнесу. Зараз таких 89%. На другому місці – зниження податків (37,6%), що майже на 10 в.п. менше, ніж у січні”, – зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.

Питання бронювання працівників на третьому місці: 25,1% опитаних вважають це ключовим заходом, який найкраще покращить умови для бізнесу. Ще рік тому їх було 31,9%. Умови ведення бізнесу, на думку респондентів, можуть також покращити допомога з виходом на нові ринки, пошук партнерів та клієнтів, дерегуляція, повернення українців з-за кордону, замороження податків, доступні кредити, програми прямої бюджетної підтримки бізнесу.

У серпні Індекс відновлення ділової активності після двох місяців падіння дещо зріс – з 0,05 до 0,08. Позитивне значення ІВДА близьке до нуля означає, що у порівнянні з минулим роком бізнес не відчуває погіршення, але й не бачить суттєвого покращення. Традиційно цей показник негативний лише у мікробізнесу (-0,33), а найвищий демонструють великі підприємства (0,29).

У серпні, як і в липні, 63% підприємств працювали на повну або майже повну потужність. Ще у серпні 2024-го їхня частка становила лише 41%. Вона швидко зросла в другій половині минулого року, а з січня 2025-го майже не змінюється.

Агрегований показник перспектив промисловості, який вимірює найближчі плани та зміни у бізнесі, зріс до 0,14 – максимуму з квітня 2024 року. Найбільш суттєво зросли очікування виробництва – із 0,38 у липні до 0,49 у серпні. Показник запасів готової продукції істотно не змінився, а обсяг нових замовлень дещо зменшився.

Невизначеність у тримісячній перспективі істотно не змінюється. У шестимісячній перспективі вона збільшилася для фінансово-економічної ситуації на підприємстві (до 21,9%) та вже третій місяць поспіль залишається без істотних змін для загальноекономічного середовища в країні (23,6%).

“Невизначеність у довгостроковій перспективі у серпні зросла до 36,5% з 31,4% у липні. Це респонденти, які не знають, що буде з діяльністю їхніх підприємств через два роки”, – сказала Оксана Кузяків.

Частка підприємців, які не очікують суттєвих змін у виробництві протягом двох років, скоротилася – з 82,8% у липні до 77,8% у серпні. Це зниження відбулося за рахунок зростання частки тих, хто планує розширення виробництва (з 15,2% до 17,5%). Водночас зросла й частка тих, хто очікує скорочення, – з 2% до 4,7%.

“Виробничі очікування суттєво покращилися: індекс очікуваних змін виробництва зріс на 11 відсоткових пунктів – до 0,49. Це відбулося завдяки зростанню частки оптимістів з 39% до 46,8%, тоді як частка песимістів не змінилася – 4,2%. Подібну ситуацію ми спостерігаємо й в експорті, де індекс очікуваних змін зріс до 0,48”, – повідомила Оксана Кузяків.

Різниця лише в тому, що індекс поточних змін у виробництві у серпні не змінився (0,17), тоді як аналогічний індекс в експорті зріс із 0,13 до 0,21 завдяки збільшенню частки підприємств, які повідомили про зростання експорту (з 23,2% до 30,2%.

Падіння середнього терміну нових замовлень зупинилося на рівні 4,5 місяця. Водночас зросла частка тих, хто має замовлення від року і більше, – з 8% до 10%. Найдовші замовлення зафіксовано у деревообробці (5,3 місяця), а найкоротші – у виробництві будматеріалів (2,2 місяця).

Інфляційні очікування зростають. Частка підприємств, що помітили підвищення цін на сировину та матеріали, збільшилася з 26,4% до 35,8%, а тих, хто очікує подальшого зростання цін, – з 38,9% до 40,6%. Подібна ситуація і з цінами на готову продукцію: зростання відзначили 36,7% опитаних після 29,6% у липні, а очікують зростання – 40% після 39,3%.

Ринок праці досі відчуває суттєвий дефіцит кадрів. “Проблеми з пошуком працівників залишаються. Ми бачимо посилення труднощів із пошуком кваліфікованих кадрів – з 44,8% до 50,1%, і певне послаблення проблем із пошуком некваліфікованих: 36,3% бізнесів, як і в липні, вважають їх важко знайти”, – сказала Оксана Кузяків.

Із суттєвим відривом на першому місці серед основних перешкод для ведення бізнесу у воєнний час у серпні закріпився “брак робочої сили внаслідок призову та/або виїзду співробітників”.

“У серпні брак робочої сили зріс на 5 в.п. – до 62%. І якщо в липні ця проблема посідала перше місце (57%) разом із перешкодою “небезпечно працювати”, то в серпні фактор небезпеки перемістився на другу сходинку з результатом 52%. При цьому частіше бізнес почав відзначати “зростання цін на сировину, матеріали та товари” – показник зріс суттєво з 40% до 52%”, – повідомив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.

Приблизно третина опитаних зазвичай говорить про “зменшення попиту на продукцію та послуги” (28%). Також залишаються “складнощі з перевезенням” (23%) та “розрив ланцюжків постачання” (15%). Брак обігових коштів згадують 12% бізнесів, інші проблеми – менш ніж 10%.

“У серпні на перешкоду “небезпечно працювати” вказало 64% великих підприємств і лише 43% мікропідприємств. Регіональна розбивка теж зберігає закономірність: у регіонах, що ближчі до лінії фронту, а також у центральній частині країни респонденти частіше говорять про небезпеку працювати. Найрідше про цю проблему згадують на заході країни”, – зазначив Євген Ангел.

У серпні “перебої з електро-, водо- або теплопостачанням” замикають десятку перешкод (6%). Детальніші дані за липень показують низькі часові втрати через відключення електроенергії – лише 2%. Тільки 10% підприємств тимчасово призупиняли роботу через відключення, 47% – не мали таких проблем, а 43% – працювали попри перебої. 9% підприємств втрачали від 1% до 10% робочого часу.

“У липні чотири галузі – легка промисловість, металургія, машинобудування та хімічна промисловість – мали близько 3% втрат робочого часу через відключення електропостачання. У харчовій промисловості цей показник становив лише 1%, а деревообробні підприємства взагалі не мали втрат”, – повідомив Євген Ангел.

У серпні частка позитивних оцінок економічної політики уряду, очільник якого змінився у липні, зросла з 2% до 8%, тоді як останній рік вона коливалася в діапазоні 2–5%.

“Показник суттєво зріс порівняно з попередніми місяцями. Можливо, це пов’язано з певним зростанням оптимізму, який ми бачили в очікуваннях підприємств у перспективі 3 і 6 місяців. Залишається високою частка нейтральних оцінок – 55%, і негативних – 25%, що втричі більше, ніж позитивних”, – наголосив Євген Ангел.

***

У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь 474 українських промислових підприємства, що розташовані у 21 із 27 регіонів України. Опитування проводиться на щомісячній основі з травня 2022 року.

Відео презентації результатів серпневого опитування –

https://www.youtube.com/watch?v=rhN2LocLkHA&t=185s