Олександра Бетлій: “Заморозку капвидатків розморозить лише один закон”

Заморозка капітальних видатків держбюджету — це насамперед наслідок того, що Україна вчасно не виконала власні зобов’язання перед ЄС та іншими донорами, а не просто брак грошей сам по собі. Про це в коментарі для “Суспільного” розповіла Олександра Бетлій, провідна експертка ІЕД.

Які саме видатки заморозив Мінфін і чому

Нагадаємо: компанія “Автострада” Максима Шкіля заявила про зупинку всіх будівництв через те, що держава припинила виплати, а голова бюджетного комітету Роксолана Підласа підтвердила: “Мінфін переніс на грудень капітальні видатки, заплановані на цю осінь, включно з коштами на захист енергетики та підготовку до зими”.

“Капітальні видатки — це, в принципі, якраз фінансування всього розвитку: будівництво, укриття, ремонти і так далі. Тобто це все зупинено, тому що зараз у бюджеті недостатньо грошей”, — коментує Бетлій.

Один закон, який може все розморозити

За її словами, ключова причина — Україна не отримала планового фінансування, на яке розраховувала, бо не встигла ухвалити необхідні закони і постанови для донорів.

“На підписі президента лежить законопроєкт про оподаткування доходів цифрових платформ, який мав би розморозити фінансування. Але депутати, коли голосували, вставили туди норму по PEP, і Євросоюз не може прийняти такий законопроєкт до уваги при виділенні коштів”, — зазначила експертка.

Вихід, за її словами, — або вето президента з подальшим ухваленням закону без цієї поправки, або скасування самої поправки депутатами.

Бетлій пояснила, чому підрядники можуть продовжувати роботу навіть без поточної оплати — якщо довіряють органам влади.

“Якщо підрядники довіряють органам влади — місцевій владі, Агентству відновлення, іншим — вони фактично зараз можуть будувати з тим, що в грудні з ними розрахуються за відповідні роботи”, — сказала вона.

Експертка уточнює ключовий нюанс: традиційно в українських будівельних контрактах аванс був невеликим, тож більшість робіт виконується за рахунок обігових коштів самих компаній, а держава розраховується вже наприкінці.

Саме тут, за оцінкою Бетлій, ситуація “Автостради” відрізняється від інших підрядників.

“Проблема в тому, що вже накопичені платежі дуже високі, не оплачувалися певний період часу, і тому там ситуація справді більш критична. Якщо ми говоримо про роботи трохи меншого масштабу, сподіваюся, там не така критична ситуація”, — зазначила експертка.

Окрема проблема — субвенції органам місцевого самоврядування: якщо їх не використати до кінця року, кошти “згорають”, тобто повертаються назад у бюджет. Це змушує підрядників продовжувати роботу вже зараз, попри відсутність оплати.

Чи постраждають зарплати бюджетників

Бетлій наголосила: поточні видатки, зокрема зарплати лікарів, поліцейських і працівників ДСНС, — захищені статті бюджету, які не обмежуються і фінансуватимуться далі.

“Ріжуть якраз розвиток. Якщо в бюджеті є дефіцит, не фінансуються капітальні видатки, які є розвитком, і в результаті це пригнічує економічне зростання в майбутньому. Але на зарплати поки що грошей достатньо”, — підсумувала вона.

Щодо масштабу проблеми Бетлій навела орієнтовні цифри: озвучений розрив у $27 млрд стосується лише оборони, з них близько $10 млрд — видатки на закупівлі першого кварталу 2027 року, які треба сплатити вже цього року. Якщо Україна виконає всі зобов’язання перед донорами й отримає близько $20 млрд, цього фінансування має вистачити, тож “дірка” саме в цивільному бюджеті залишається умовною величиною, що залежить від своєчасності виконання зобов’язань.

Окремо експертка звернула увагу на паузу в роботі парламенту — Рада наступного разу збереться лише 13 жовтня.

“Це дуже погана новина для нас, тому що в парламенті багато законопроєктів, які треба ухвалювати — вони або готові, або їх треба готувати до голосування, але це можна зробити, тільки якщо депутати будуть реально збиратися й голосувати… Варто припинити робити вигляд, що хтось хитріший за ЄС, МВФ чи Світовий банк або хтось повинен нам допомогти просто через те, що наші хлопці та дівчата дуже круті і захищають нас на фронті. Потрібно працювати: виправляти помилки, виконувати зобов’язання і ухвалювати рішення”, — зазначила Бетлій.

Матеріал опубліковано у виданні The Page.