Майже 86% українських експортерів постачають продукцію до ЄС – дослідження ІЕД

Ключові тези:

1. 84% промислових підприємств, які експортували до повномасштабної війни, продовжують експорт і сьогодні
2. Мікро- та малі підприємства мають найгірші показники відновлення експорту.
3. Більшість експортерів мають обмежену географію експорту – лише кілька країн.
4. Майже чверть опитаних (24,3%) не стикаються з проблемами при експорті.
5. Надмірна орієнтація на ЄС створює ризики для стабільності експорту.

Попри війну, понад 80% експортерів продовжують продажі за кордон, однак темпи відновлення обсягів експорту залишаються низькими, а частина промислових підприємств досі не змогла відновити експортну діяльність.

Про це повідомив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел під час публічної дискусії “Експорт у війні на виснаження: як забезпечити економічну витривалість України”.

“Європейський Союз є головним експортним напрямом для українського бізнесу – його зазначили 85,5% опитаних експортерів. Значну частку також має Туреччина (11,1%), а Китай відзначили менше 1% – лише 0,4% опитаних”, – заявив Євген Ангел.

Згідно з результатами опитування, що більший розмір бізнесу, то частіше він експортує. Серед мікропідприємств – 25% є експортерами, серед малих – 42%, середніх – 67%, а серед великого бізнесу – 91%.

Ситуація також залежить від галузі: найбільша частка експортерів у металургії та металообробці (74%), найнижча – у виробництві будматеріалів (28%).

“Більшість експортерів мають обмежену географію експорту. Майже чверть підприємств (23%) експортують лише до однієї країни, а майже дві третини (63%) – до двох–п’яти країн”, – повідомив Євген Ангел.

Залежність від розміру бізнесу також простежується: лише 12% великих і 22% середніх підприємств експортують до однієї країни, тоді як серед малих і мікропідприємств – відповідно 43% і 56%.

Більшість експортерів відновили продаж продукції за кордон – у червні 84% експортерів заявили, що здійснювали поставки за кордон протягом останнього року. Ще 2% почали експортувати вперше.

Але майже кожен шостий не зміг відновити експорт. “Мікро- та малі підприємства мають найгірші показники: 56% мікро- та 19% малих підприємств, які експортували до війни, не експортували в останній рік”, – зазначив Євген Ангел.

Експортери демонструють більший оптимізм порівняно зі “звичайним” бізнесом. Вони краще оцінюють своє фінансово-економічне становище й діловий клімат у країні. “Активні експортери мають більший портфель нових замовлень: середній термін – 6,4 місяця, тоді як у неактивних – лише 1,9 місяця, а в неекспортерів – 2 місяці. Серед нективних експортерів взагалі немає підприємств із тривалим портфелем замовлень – від пів року і більше”, – зазначив Євген Ангел.

Логістичні проблеми домінують у п’ятірці перешкод при експорті. Для активних експортерів це черги на західному кордоні, ускладнений експорт морем, дефіцит залізничних вагонів, вантажівок, водіїв.

Тоді як у неактивних експортерів головні перешкоди пов’язані із попитом: потреба в переорієнтації з ринків СНД і неможливість задовольнити попит на зовнішніх ринках. Корупція на митниці майже не хвилює обидві групи експортерів – 5,5% і 6,7% відповідно.

Підприємства, які скаржились на складні митні формальності, найчастіше називали митні органи Польщі (40%) та Угорщини (27%). Серед тих, хто зазначив недружнє ставлення митників, лідирує Угорщина (58%), далі – Польща (50%).

Основні перешкоди для експорту – не лише інфраструктурні або процедурні/митні, а й базові умови ведення бізнесу: безпекові ризики, дефіцит персоналу, зниження попиту. Але їх важливість різниться. Для активних експортерів: дефіцит робочої сили (62%), небезпека (58%) і зростання цін (44%). Для неактивних: небезпека (72%), дефіцит робочої сили (67%) і падіння попиту (62%).

“Особливо помітна різниця у сприйнятті перешкоди зменшення попиту на продукцію та послуги. Лише 25% активних експортерів скаржаться на цю перешкоду. Хоча це теж високий показник, але серед неактивних експортерів це проблема для 62%. Майже в 2,5 раза більше. Це серйозний виклик для підприємств, які не можуть повернутися до експорту”, – сказав Євген Ангел.

Надмірна орієнтація на європейський ринок створює потенційні ризики для стабільності українського експорту. Це ризик не тільки можливих адміністративних або інституційних бар’єрів з боку ЄС. Наприклад, пов’язаних із блокуванням кордону з боку Польщі для нашої сільгосппродукції. А й ринкові процеси, всередині ЄС, пов’язані, наприклад, з тарифними війнами зі США або фінансовою ситуацією в середині ЄС. Це може негативно вплинути на стан українських підприємств з огляду на їх залежність від європейського ринку”, – заявив старший науковий співробітник ІЕД Андрій Бутін.

Відсутність експорту через складнощі з переорієнтацією з ринків СНД або відсутність попиту на зовнішніх ринках може свідчити про невідповідність продукції міжнародним стандартам. Це утримує значну частину підприємств в межах внутрішнього ринку. На думку експерта, частину бар’єрів і негативного ставлення з боку суміжних країн можна усунути через міждержавний діалог. “Частина відповідальності лежить на самих експортерах. Не можна повністю покладатися на державу в цьому плані”, – впевнений Андрій Бутін.

Майже чверть опитаних (24,3%) не мають проблем із експортом. Інші зіштовхуються з трьома групами перешкод, які мають різні джерела: пов’язаними з війною; бар’єрами у зоні відповідальності держави; чинниками, пов’язаними з комерційними та операційними ризиками здійснення підприємницької діяльності (див. графік). Сприяти експорту можуть NCTS, АЕО, єЧерга, цифровізація митниці, угоди про вільну торгівлю, експортне кредитування тощо.

Учасники заходу також поділилися ідеями, досвідом і рішеннями щодо збереження та розвитку експорту в умовах тривалої війни. “Ми запустили каталог інструментів підтримки експорту для регіональних організацій. І він містить не тільки поради, до кого звертатися на національному рівні, але й інструменти від всіх організацій, і які послуги можна запустити на рівні регіонів”, – розповіла радниця директора ДУ “Офіс з розвитку підприємництва та експорту” Ольга Гвоздьова.

Одним із напрямків державної підтримки є страхування експортних ризиків. “97% портфеля Експортно-кредитного агентства становить страхування експортних кредитів. За три роки ми допомогли понад 200 експортерів отримати доступ до експортних кредитів”, – зазначила заступниця голови правління ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” Оксана Очеретяна. ЕКА сприяло виконанню зовнішньоекономічних договорів на понад 24 млрд грн. Крім того, агентство із місцевою владою запустило проєкт компенсації страхового платежу: тепер регіональні компанії можуть отримати компенсацію із місцевих бюджетів.

Директорка з наукової роботи ІЕД Вероніка Мовчан підкреслила, що щомісячні опитування бізнесу дають безцінні дані для покращення як бізнес-процесів компаній, так і урядової політики. Це важливо в умовах геополітичної нестабільності. “Україна має продовжувати рух до правил Європейського Союзу і водночас зміцнювати як свою економіку, так і зацікавленість партнерів в українській економіці”, – впевнена експертка.

***

Дослідження базується на «Новому щомісячному опитуванню підприємств» #NRES, яке ІЕД проводить щомісяця з травня 2022 року. У ньому беруть участь близько 500 промислових підприємств усіх розмірів із 21 області України. Близько 59% опитаних підприємств є експортерами. Це підприємства, які експортували упродовж останніх 12 місяців (в тому числі вперше), або експортували до 24 лютого 2022 року, але припинили експорт під час війни.