У серпневому “Моніторингу сприяння торгівлі в Україні” – зміни у митному регулюванні та торговельній політиці, важливі для міжнародної торгівлі та бізнесу.
Однією з тем випуску стало зменшення мінімально допустимих експортних цін на окремі види аграрної продукції. У серпні уряд застосував коефіцієнт 0,714 до розрахованих мінімальних експортних цін на пшеницю, жито, ячмінь, кукурудзу, сою, ріпак, соняшник, рослинні олії та іншу продукцію. Це дає змогу знизити відповідні цінові показники приблизно на 28,6% та надає експортерам більше гнучкості під час укладання зовнішньоекономічних контрактів.
Також уряд вніс зміни до плану імплементації положень Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі. З плану виключили норму про постійне оновлення вебресурсів органів влади щодо процедур імпорту, експорту та транзиту товарів.
У випуску також йдеться про оновлення Стратегічного плану цифрового розвитку Держмитслужби до 2030 року. Документ передбачає подальшу цифровізацію митних процедур та інтеграцію українських митних систем із цифровим митним простором ЄС. Зокрема, планується розвиток електронних сервісів для імпорту, експорту й транзиту та вдосконалення системи управління ризиками та “Єдиного вікна для міжнародної торгівлі”.
З 4 вересня 2026 року при імпорті мобільних пристроїв необхідно декларувати їхні IMEI. Імпортери телефонів та смартфонів мають подавати інформацію про IMEI кожного пристрою разом із митною декларацією. Очікується, що це сприятиме прозорості імпорту та протидії ввезенню мобільних пристроїв поза офіційними каналами.
Серед проєктів нормативно-правових актів – законопроєкти щодо тимчасового скасування експортного мита на сою, ріпак та соняшник. Зареєстровані у Верховній Раді ініціативи передбачають застосування нульової ставки експортного мита на ці культури.
Більше деталей – у “Моніторингу сприяння торгівлі в Україні” за серпень 2026 року.